Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Петля, виконавця - ATL. Пісня з альбому Дисторшн, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 15.11.2017
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: ACIDHOUZE
Мова пісні: Російська мова
Петля(оригінал) |
Необъятно набито звёздами |
Ослепляющую ярко-острыми |
Свинцово-серые массы кольцами |
Растворяются в кипящем воздухе |
Необъятно набито звёздами |
Ослепляющую ярко-острыми |
Свинцово-серые массы кольцами |
Растворяются в потоках воздуха |
Эту петлю я скрутил себе сам |
Из шелеста бумажек, что подобны лепесткам |
Я поутру, поутру вздернутым плясал |
Ведь Новочебоксарск далеко не Версаль, |
А я все тот же партизан в дремучих лесах |
Чьи помыслы лишь о том, как искоренить ту нечисть |
Вот мы и вышли по разам, как оказалось |
Я бьюсь с самим собой целую бесконечность |
Паутины траурные фестоны |
Глаза прикрыты блаженной истомой |
Из тяжелых легких жаром пышет как из домны, |
А я не пропускаю, я бездонный |
И я не по-детски начал слетать с нарезки |
И причины ретироваться у меня веские, |
Но путами вязкими, с шепотом и ласками |
Мы пустимся в шаманские пляски |
Она благоухает беспардонно |
Гипнотически завиваясь в кудри Горгоны |
И в мусорных руинах квартиры съемной |
Сука, у меня кончились патроны |
И я сызнова в поисках боеприпасов |
Опять даю себе слово бросить поутру |
Даю себе это слово уже который раз, |
Но наутро я снова лезу в петлю |
Я в завязку поутру |
Но, утром я, полез в петлю |
Я в завязку поутру |
Но, утром я, полез в петлю |
Эту петлю я скрутил себе сам |
Из шелеста бумажек, что подобны лепесткам |
Я поутру, поутру вздернутым плясал |
Ведь Новочебоксарск далеко не Версаль, |
А я все тот же партизан в дремучих лесах |
Чьи помыслы лишь о том, как искоренить ту нечисть |
Вот мы и вышли по разам, как оказалось |
Я бьюсь с самим собой целую бесконечность |
(переклад) |
Неосяжно набито зірками |
Осліплюючу яскраво-гострими |
Свинцево-сірі маси кільцями |
Розчиняються в киплячому повітрі |
Неосяжно набито зірками |
Осліплюючу яскраво-гострими |
Свинцево-сірі маси кільцями |
Розчиняються в потоках повітря |
Цю петлю я скрутив собі сам |
З шелесту папірців, що подібні до пелюсток |
Я вранці, вранці кирпатим танцював |
Адже Новочебоксарськ далеко не Версаль, |
А я все той ж партизанів у дремучих лісах |
Чиї помисли лише про тому, як викорінити ту нечисть |
Ось ми і вийшли за разами, як виявилося |
Я б'юся з самим собою цілу нескінченність |
Павутини жалобні фестони |
Очі прикриті блаженною знемогаю |
З важких легень жаром пахне як із домни, |
А я не пропускаю, я бездонний |
І я не по-дитячому почав злітати з нарізки |
І причини ретируватися у мені вагомі, |
Але путами в'язкими, з пошепкою і ласками |
Ми пустимось у шаманські танці |
Вона пахне безпардонно |
Гіпнотично завиваючись у кудрі Горгони |
І в сміттєвих руїнах квартири орендованої |
Сука, у мене закінчилися патрони |
І я знов у пошуках боєприпасів |
Знову даю собі слово кинути вранці |
Даю собі це слово вже вкотре, |
Але на ранок я знову лізу в петлю |
Я зав'язку ранком |
Але вранці я поліз у петлю |
Я зав'язку ранком |
Але вранці я поліз у петлю |
Цю петлю я скрутив собі сам |
З шелесту папірців, що подібні до пелюсток |
Я вранці, вранці кирпатим танцював |
Адже Новочебоксарськ далеко не Версаль, |
А я все той ж партизанів у дремучих лісах |
Чиї помисли лише про тому, як викорінити ту нечисть |
Ось ми і вийшли за разами, як виявилося |
Я б'юся з самим собою цілу нескінченність |