| Приспів: | 
| Закінчиться літо розкішне | 
| І ми закінчимось можливо | 
| Я засліплюю всіх перехожих | 
| Блідим сяйвом з-під шкіри | 
| Останній день кричить нестямно | 
| Перевантажуючись, як дисторшн | 
| За те, що він такий нікчемний | 
| Ми затопчемо його безбожно | 
| Перший Куплет: ATL | 
| Я так і не встиг вийти зі склепу | 
| Під чорним сонцем Бафомета | 
| Я так і не встиг стати атлетом | 
| Я пропробувався тут конкретно | 
| Нехай не перемотати мою касету | 
| Нехай довбає серце на все гетто | 
| Нехай ударить голову кастетом | 
| Ця пісня, що ще не заспівала | 
| Ми будемо сваритися без приводу | 
| Так на крилах злобного овода | 
| Поза кондиціями валимо з міста | 
| Чиє бетонне черево вспорото | 
| М'ясними сонними мухами | 
| Птеродактелями над зонами | 
| Запальничкою зависнемо, як зореліт | 
| Над зоряними травами бур'янами | 
| Над зоряними травами бур'янами | 
| Над зоряними травами бур'янами | 
| Запальничка зависне, як зореліт | 
| І ми зірковими травами підірвані | 
| І ми зірковими травами підірвані | 
| І ми зірковими травами підірвані | 
| Запальничка зависне, як зореліт | 
| Над зоряними травами бур'янами | 
| Приспів: | 
| Закінчиться літо розкішне | 
| І ми закінчимось можливо | 
| Я засліплюю всіх перехожих | 
| Блідим сяйвом з-під шкіри | 
| Останній день кричить нестямно | 
| Перевантажуючись, як дисторшн | 
| За те, що він такий нікчемний | 
| Ми затопчемо його безбожно | 
| Другий Куплет: ATL | 
| Топчі, тапчі, тапчі | 
| Вогнища зловісного мови | 
| Вугілля косяків, як примари, | 
| А в небі зірки лише іскорки | 
| Знімай свій капелюх із фольги | 
| Вогнища зловісного мови | 
| Начебто б просять лізергін, | 
| А в небі зірки лише іскорки | 
| Знімай свій капелюх із фольги | 
| Цей склад, як із бонгу смок | 
| Це стовпи димних заводів тримають небо | 
| Це нескінченність парканів, що тримає нас, як худобу | 
| От ми і вибралися з Вавилону, хоч і на годинку | 
| Цей склад, як із бонгу смок | 
| Це стовпи димних заводів тримають небо | 
| Це нескінченність парканів, що тримає нас, як худобу | 
| От ми і вибралися з Вавилону, хоч і на годинку | 
| Цей склад, як із бонгу смок | 
| Це стовпи димних заводів тримають небо | 
| Це нескінченність парканів, що тримає нас, як худобу | 
| Ось ми і вибралися з Вавилону, хоч і на годинку, на годинку | 
| Приспів: | 
| Закінчиться літо розкішне | 
| І ми закінчимось можливо | 
| Я засліплюю всіх перехожих | 
| Блідим сяйвом з-під шкіри | 
| Останній день кричить нестямно | 
| Перевантажуючись, як дисторшн | 
| За те, що він такий нікчемний | 
| Ми затопчемо його безбожно |