| Мене за мат не обессудь | 
| Я в іншому житті на заводі впаду е*лом у мазут | 
| Потрухи моєї душі, як в оцинкованому тазі | 
| І в цій м'ясорубці днів ми всі підемо на ковбасу | 
| Взяли тачки напрокат, взяли філки напрокат | 
| Взяли життя напрокат - так, котимося на понтах | 
| Башка, що відлетіла, ледве тримається на болтах | 
| Я веду прямий ефір, після згоряння від сорому | 
| Ми всі підемо на сервелат, всі підемо на карбонад | 
| Я всіх тварин запрошую до нас на м'ясокомбінат | 
| І вам зайде ця херня – не потрібен буде лубрикант | 
| Вам зайде ця херня, інакше - не варіант | 
| У блиску кахельної плити батя люто угорав | 
| Тут ти і всі твої кенти, що не дожили до ранку | 
| Ми вип'ємо стільки гальма, що осліпнемо назавжди | 
| Над нами ангели, як мухи, чорним снігом осідають | 
| Чорним снігом осідай, чорним снігом осідай | 
| Тресни стільки гальма, що ніби не в собі | 
| Після на поребрик черевом, чорним снігом осідай | 
| Та прямий під місячним краєм спи, братуха, баю-бай | 
| Чорним снігом осідай, чорним снігом осідай | 
| Тресни стільки гальма, що ніби не в собі | 
| Після на поребрик черевом, чорним снігом осідай | 
| Та прямий під місячним краєм спи, братуха, баю-бай | 
| Наше небо – стеля, наше небо – стеля | 
| Спи, братуха, баю-бай, адже завтра знову на завод | 
| Нам завтра знову на завод, нам завтра знову на завод | 
| Бачиш зірки крізь пляшку? | 
| Наше небо – стеля | 
| Нас реальність, дідок, труїть, ніби "новачок" | 
| Ми сидимо в будинку з депутатом, що горить, п'ємо чайок | 
| Після я в цеху, що горить, облию собі значок | 
| Так, заливши свої очі, я про язик тушу бичок | 
| Ми взяли тачки напрокат, ми взяли філки напрокат | 
| Ми взяли життя напрокат, та поїдемо на понтах | 
| Башка, що відлетіла, ледве тримається на болтах | 
| Я веду кривий ефір і не розкаюсь ніколи | 
| Адже я — Залізний дроворуб, я холодний, як кастет | 
| Під металом серця немає, плюс я на зовнішність колишній зек | 
| І щоб хоч у чиємусь сердечку щось хруснуло, як снек | 
| Мені потрібно в купі жовтого листя за * бошити фотосет | 
| Я – Залізний дроворуб, я холодний, як кастет | 
| Під металом серця немає, плюс я на зовнішність колишній зек | 
| Але я хочу подобатися всім, я так хочу подобатися всім | 
| Але, блід, не подобаюсь нікому, адже душу криє чорний сніг | 
| Чорним снігом осідай, чорним снігом осідай | 
| Тресни стільки гальма, що ніби не в собі | 
| Після на поребрик черевом, чорним снігом осідай | 
| Та прямий під місячним краєм спи, братуха, баю-бай | 
| Чорним снігом осідай, чорним снігом осідай | 
| Тресни стільки гальма, що ніби не в собі | 
| Після на поребрик черевом, чорним снігом осідай | 
| Та прямий під місячним краєм спи, братуха, баю-бай | 
| Наше небо – стеля, наше небо – стеля | 
| Спи, братуха, баю-бай, адже завтра знову на завод | 
| Нам завтра знову на завод, нам завтра знову на завод | 
| Бачиш зірки крізь пляшку? | 
| Наше небо – стеля | 
| Наше небо – стеля | 
| Наше небо – стеля | 
| Наше небо – стеля | 
| І лише небо — стеля |