| Блакитних хвиль йде світло на горизонт, зливаючись з синім.
|
| І між небом з морем, якщо б попросили — я би кордон не знайшов.
|
| Лише кораблі в морської дали; |
| на синьому білі, як крижини;
|
| Як міражі, як життя яскраві картини
|
| Щоб пам'ятати: крім моря, є щось і ще!
|
| Приспів:
|
| У море кораблі, як у небі хмари
|
| Далеко пливуть вони невідомо куди.
|
| У морі розходячись, вони прощаються;
|
| Якось знову зустрічаються!
|
| У море кораблі, — і чекають їх далекі
|
| Порти зі штормами та туманами.
|
| Важливо лише те, що в цих подорожах
|
| Їх чекає любов!
|
| Навіщо ми є; |
| навіщо потрібна нам низка переживань;
|
| І всі блукання в широтах без назв, що «Нашим життям» ми кличемо?
|
| Але вірю я; |
| але знаю я, що: немає у нас дорожче за мету,
|
| Чим незважаючи на всі долі переплетення
|
| Прийти в то місце на Землі, де кохання знайдемо!
|
| Приспів:
|
| У море кораблі, як у небі хмари
|
| Далеко пливуть вони невідомо куди.
|
| У морі розходячись, вони прощаються;
|
| Якось знову зустрічаються!
|
| У море кораблі, — і чекають їх далекі
|
| Порти зі штормами та туманами.
|
| Важливо лише те, що в цих подорожах
|
| Їх чекає любов!
|
| У море кораблі, як у небі хмари
|
| Далеко пливуть вони невідомо куди.
|
| У морі розходячись, вони прощаються;
|
| Якось знову зустрічаються!
|
| У море кораблі, — і чекають їх далекі
|
| Порти зі штормами та туманами.
|
| Важливо лише те, що в цих подорожах
|
| Їх чекає любов! |