| Я не буду нав'язувати сни і мрії мої дивні.
|
| Я тобі говорити не хочу і загадкових слів.
|
| Твоє юне серце, візерунко вкрите ранами,
|
| Реагує болем на слово «Любов».
|
| За твоєю душею полюють яскравими глянцями,
|
| Обіцяючи тебе навчити виживати на Землі.
|
| А душа твоя — чесна дівчинка в ситцевому платті,
|
| Їй потрібна моя пісня — і я буду співати.
|
| Приспів:
|
| Я спою про печалі своєї, а з нею і про радість!
|
| Як дихання дощів перетвориться на журчання струмків…
|
| Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,
|
| Долетить до тебе і нагадає про щось своє.
|
| Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,
|
| Долетить до тебе і нагадає про щось своє.
|
| Не хочу я тебе спокушати — це погано закінчиться.
|
| Не можу я тебе захистити від уроків долі.
|
| Потрібен явно не я, щоб зруйнувати твою самотність.
|
| Я бажаю тобі справжнього нормального кохання.
|
| Не перехожого принца з гітарою, а чоловіка надійного!
|
| Щоб стояв на ногах, а тебе — щоб носив на руках.
|
| А захочеться пісень і почуття на всіх не схожого ...
|
| То прийду я до вас в гості з букетом пом'ятим злегка.
|
| Приспів:
|
| І спою про печалі своєї, а з нею і про радість!
|
| Як дихання дощів перетвориться на журчання струмків…
|
| Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,
|
| Долетить до тебе і нагадає про щось своє.
|
| Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,
|
| Долетить до тебе і нагадає про щось своє.
|
| Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,
|
| Долетить до тебе і нагадає про щось своє. |