| Я блукав стежками, незрозумілими стежками
|
| які ведуть до сфер хаосу
|
| Я опустився в безодню ненависті
|
| і піднялися на вершини руйнування
|
| і досі я йду цими гнильними стежками
|
| шукаючи породу вічного прокляття
|
| моя душа розкололася, як вода на пісок
|
| і сухе — життя, яке я веду
|
| бо мої сили є просто прокляттям
|
| що кусає мою душу
|
| через жадібність я відчинив ворота
|
| щоб троє ввійшли передбачили
|
| Баал Мефісто і Шейтан – це ті, хто запропонував мені храбрость
|
| несвята трійця, брати пекла
|
| який поширює лише огидний гламур
|
| далі я виходжу на виклик усьому пеклі
|
| і тепер я перед останньою печаткою
|
| переді мною відкривається червоний туманний портал, моя місія змінити те, що я зробив
|
| і зіткнутися з трійкою страшною трійкою
|
| поки перемога - це все, що я маю
|
| мій останній бойовий клич це почути
|
| поки я борюся під палаючим небом
|
| темне прокляття тепер поширюється на землі
|
| які безцільно чекають того, що вважаються
|
| вважається, що несе лише страждання та смерть
|
| всім, хто живе, і всім, хто мріє
|
| бо я ізуально — занепалий опікун
|
| заборонено в стародавній горадрим
|
| Еріель і Тіраель, мої брати тепер убиті
|
| за те, чим володів мій розум
|
| вмираючи й приречений, я кульгаю в чорне
|
| і портал, який він запечатує за мною, бо я переміг, але вигнаний буде через те, чого я бажав не бути
|
| зло, яке випало на долю світу
|
| було перевернуто, а пекельне розгромлене
|
| три брати жаху три ангели смерті
|
| поклявся воскреснути |