| A у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Потім ніжно брав на руки...
|
| А вона була сукою... Cукою...
|
| А у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Вважав найкращою подругою...
|
| А вона була сукою... Просто сукою...
|
| Вона з якимось кобелем з сусіднього двору знюхалася.
|
| На каприз її я заплющував очі...
|
| Спочатку думав я:
|
| Мій собака розумний ...
|
| У цьому полягала помилка величезна… моя…
|
| А кібель халявний, із відмінним родоводом...
|
| Все по виставках…
|
| Моя, крім будинку, бачила лише двір і його околиці…
|
| З захопленням слухала, як він про всі ці принади
|
| На своєму собачому суздалив, гавкаючи, ричачи…
|
| Я стояв і не втикав: про що вони там...
|
| Я запідозрив тільки те, що щось тут не,
|
| Коли мій собака, дивлячись у двір, скиглив…
|
| Просилася типу по потребу і виводив я Її кожний день... І кожен раз я бачив
|
| Того ж пса…
|
| Я потихеньку розплющував очі,
|
| Спостерігаючи як хвостом вона крутила.
|
| А у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Потім ніжно брав на руки...
|
| А вона була сукою... Cукою...
|
| А у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Вважав найкращою подругою...
|
| А вона була сукою... Такою сукою...
|
| Дійшло до того, що мені стало страшно…
|
| Що було смішно — пройшло… І стало важливо…
|
| Раптом третього примітив я в своїй обителі ...
|
| Викрадача сердець собачих, бачите… чи…
|
| Інакше може бути могло, але один факт
|
| Заважав втрутитися мені — те, що я любив собак…
|
| Терпів глузування догризіння.
|
| Продовжував жити в положенні
|
| Вона — собака, я — господар…
|
| Пробував карати… Садів по запор…
|
| Залишав без солодкого… Водив гуляти в інший двір…
|
| Будь-яка наша розмова закінчувалася гавкотом…
|
| Тепер що таке «собаче життя», я знаю…
|
| Але ось у один певний момент,
|
| Коли вона мені закотила черговий концерт:
|
| У шість ранку скиглила типу захворіла ... Коротше,
|
| Я її повіз до лікарів… Все-таки любив…
|
| І ось ветеринар діагноз ставить,
|
| Мовляв, собака ваша скоро мамою стане.
|
| Це була в чаше терпіння крапля остання...
|
| В одну мить
|
| Знайшов ту шкуру кобеліну...
|
| Він гавкав, гарчав… Зубами стукав…
|
| Намагався вкусити мене за причини…
|
| Але я не помічав... На рани не звертав уваги...
|
| Схопив його... Відвіз до тих ж лікарів...
|
| Через тиждень із дому я суку вигнав…
|
| Любов, розлуку пережив… І всі образи…
|
| І те, що кобеля я кастрував
|
| З його господинею я по-своєму врегулював...
|
| А у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Потім ніжно брав на руки...
|
| А вона була сукою... Cукою...
|
| А у мене був собака... Я еї любив...
|
| Годував м'ясом, доглядав, гуляти водив.
|
| Купав у ванній... Вважав найкращою подругою...
|
| А вона була сукою... Просто сукою... |