| Все вже заспіване, і якось безглуздо
|
| Я наступаю на голе небо
|
| Хочеться світла крізь бетонні плити
|
| Багатоповерхових будинків
|
| Місто мовчало, вирвалися ми з криком,
|
| Але життя виявилося жорстоким магнітом
|
| Одних затягнула, інших спокусила
|
| Когось, навпаки, доля вела
|
| Туди, де народжується біль
|
| Туди, де народжується біль
|
| У світі є багато непотрібного непотребу
|
| Постиглих речей та інтимних предметів
|
| На смітнику історії стовпотворіння
|
| Сьогодні справляють твій день народження
|
| У числі запрошених знайомі особи
|
| І все, що ти міг — це тільки напитися,
|
| А вранці, прокинувшись, забув своє ім'я
|
| І всі дзеркала — це лише картини
|
| тих місць, де народжується біль
|
| Місць, де народжується біль
|
| І часу немає, але проносяться роки
|
| Вчора були знову тяжкі пологи
|
| І щось пішло, а щось залишилося
|
| Чогось додалося зовсім небагато
|
| Я спостерігаю пусте місце
|
| Там, де колись усім нам було тісно
|
| Задоволене стадо повзе до водопою,
|
| А я повертаюся назад
|
| Туди, де народжується біль
|
| Туди, де народжується біль
|
| І можна намагатися чогось досягти,
|
| А можна з собою навіки попрощатися
|
| Взяти, наїбати ненависну частку
|
| І сміливо подивитись їй в очі.
|
| Щоб не було стрімко, щоб не було нудно
|
| Щоб пісня з душею звучала співзвучно
|
| На кладовищах світу для всіх вистачить місця,
|
| Але це не привід стогнати
|
| Там, де народжується біль
|
| Там, де народжується біль |