Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сколько их здесь , виконавця - Адаптация. Пісня з альбому Олдскул, у жанрі ПанкДата випуску: 19.11.2017
Лейбл звукозапису: Выргород
Мова пісні: Російська мова
Сколько их здесь(оригінал) |
| Старые раны, усопшие воспоминанья. |
| Саундтрек этой осени — стук вагонных колес. |
| Тлеют костры и горячие точки |
| Психоделических войн. |
| Мы исчезаем поодиночке, |
| Пряча в карманах убитую боль. |
| За горизонт дороги, |
| за горизонт, и боги |
| Смотрят нам вслед |
| И видят мир без конца и края. |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь? |
| Время убийц, ледяные дворцы и казармы, |
| Мутные лозунги, бешеный драйв тишины. |
| Видят во сне осколки |
| Империи православные мистики. |
| Мы тоже могли стать героями фильма, |
| Но пали жертвами гнусной статистики. |
| Дождь за окном, |
| Все время дождь за окном, |
| И стаи черных ворон |
| Тебе садятся на плечи. |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь? |
| Город машин, механизмов и ржавого смеха. |
| Тени полковников — признаки долгой зимы. |
| Дуют ветра, и ползут отовсюду |
| Нефтепроводы, вены и люди. |
| Знаешь ли ты, отчего здесь так много |
| Мест, где легко умирать? |
| День ото дня |
| Цветут родные края, |
| И обитателям дна |
| Сегодня есть, чем гордиться. |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь, кто мне скажет? |
| Сколько их здесь? |
| Старые раны, усопшие воспоминанья. |
| Саундтрек этой осени — стук вагонных колес. |
| Тлеют костры и горячие точки |
| Психоделических войн. |
| Мы исчезаем поодиночке, |
| Пряча в карманах убитую боль. |
| За горизонт дороги, |
| за горизонт, и боги |
| Смотрят нам вслед |
| И видят мир без конца и края. |
| (переклад) |
| Старі рани, покійні спогади. |
| Саундтрек цієї осені — стукіт вагонних коліс. |
| Тліють вогнища і гарячі крапки |
| Психоделічні війни. |
| Ми зникаємо поодинці, |
| Ховаючи в кишенях убитий біль. |
| За горизонт дороги, |
| за горизонт, і боги |
| Дивляться нам слідом |
| І бачать світ без кінця і краю. |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут? |
| Час убивць, крижані палаци та казарми, |
| Мутні гасла, скажений драйв тиші. |
| Бачать у сні осколки |
| Імперії православні містики. |
| Ми теж могли стати героями фільму, |
| Але пали жертвами мерзенної статистики. |
| Дощ за вікном, |
| Увесь час дощ за вікном, |
| І зграї чорних ворон |
| Тобі сідають на плечі. |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут? |
| Місто машин, механізмів і іржавого сміху. |
| Тіні полковників - ознаки довгої зими. |
| Дують вітри, і повзуть звідусіль |
| Нафтопроводи, вени та люди. |
| Чи знаєш ти, чому тут так багато |
| Місць, де легко вмирати? |
| День від дня |
| Цвітуть рідні краї, |
| І мешканцям дна |
| Сьогодні є чим пишатися. |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут, хто мені скаже? |
| Скільки їх тут? |
| Старі рани, покійні спогади. |
| Саундтрек цієї осені — стукіт вагонних коліс. |
| Тліють вогнища і гарячі крапки |
| Психоделічні війни. |
| Ми зникаємо поодинці, |
| Ховаючи в кишенях убитий біль. |
| За горизонт дороги, |
| за горизонт, і боги |
| Дивляться нам слідом |
| І бачать світ без кінця і краю. |