Переклад тексту пісні Сколько их здесь - Адаптация

Сколько их здесь (оригінал)

Старые раны, усопшие воспоминанья.
Саундтрек этой осени — стук вагонных колес.
Тлеют костры и горячие точки
Психоделических войн.
Мы исчезаем поодиночке,
Пряча в карманах убитую боль.
За горизонт дороги,
за горизонт, и боги
Смотрят нам вслед
И видят мир без конца и края.
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь?
Время убийц, ледяные дворцы и казармы,
Мутные лозунги, бешеный драйв тишины.
Видят во сне осколки
Империи православные мистики.
Мы тоже могли стать героями фильма,
Но пали жертвами гнусной статистики.
Дождь за окном,
Все время дождь за окном,
И стаи черных ворон
Тебе садятся на плечи.
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь?
Город машин, механизмов и ржавого смеха.
Тени полковников — признаки долгой зимы.
Дуют ветра, и ползут отовсюду
Нефтепроводы, вены и люди.
Знаешь ли ты, отчего здесь так много
Мест, где легко умирать?
День ото дня
Цветут родные края,
И обитателям дна
Сегодня есть, чем гордиться.
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь, кто мне скажет?
Сколько их здесь?
Старые раны, усопшие воспоминанья.
Саундтрек этой осени — стук вагонных колес.
Тлеют костры и горячие точки
Психоделических войн.
Мы исчезаем поодиночке,
Пряча в карманах убитую боль.
За горизонт дороги,
за горизонт, и боги
Смотрят нам вслед
И видят мир без конца и края.

Сколько их здесь (переклад)

Старі рани, покійні спогади.
Саундтрек цієї осені — стукіт вагонних коліс.
Тліють вогнища і гарячі крапки
Психоделічні війни.
Ми зникаємо поодинці,
Ховаючи в кишенях убитий біль.
За горизонт дороги,
за горизонт, і боги
Дивляться нам слідом
І бачать світ без кінця і краю.
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут?
Час убивць, крижані палаци та казарми,
Мутні гасла, скажений драйв тиші.
Бачать у сні осколки
Імперії православні містики.
Ми теж могли стати героями фільму,
Але пали жертвами мерзенної статистики.
Дощ за вікном,
Увесь час дощ за вікном,
І зграї чорних ворон
Тобі сідають на плечі.
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут?
Місто машин, механізмів і іржавого сміху.
Тіні полковників - ознаки довгої зими.
Дують вітри, і повзуть звідусіль
Нафтопроводи, вени та люди.
Чи знаєш ти, чому тут так багато
Місць, де легко вмирати?
День від дня
Цвітуть рідні краї,
І мешканцям дна
Сьогодні є чим пишатися.
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут, хто мені скаже?
Скільки їх тут?
Старі рани, покійні спогади.
Саундтрек цієї осені — стукіт вагонних коліс.
Тліють вогнища і гарячі крапки
Психоделічні війни.
Ми зникаємо поодинці,
Ховаючи в кишенях убитий біль.
За горизонт дороги,
за горизонт, і боги
Дивляться нам слідом
І бачать світ без кінця і краю.