Переклад тексту пісні Безысходность - Адаптация

Безысходность (оригінал)

От моей безысходности защити меня
От дурной молвы, от прямого ножа,
От тугой петли, от колес в целлофане,
От ненужной дряни в моем кармане.
Дай мне сил остаться таким, как есть,
Hе продаться и не сойти с ума.
Hе попасть в воруженные силы страны,
Где солдатская вошь уничтожит меня.
О-й-о-о
Так отдайте мне эту дохлую речку,
И отломите кусочек солнца,
Земли в аренду сдайте 6 соток,
Я буду рад, мне этого хватит.
И светофор погас, а мне все ж страшно.
Гори костер, гори, гори ясно.
Об этом пели, но мы не вняли,
Мы просто жили и продолжали.
О-й-о-о
И мы умрем молодыми, с гнилыми зубами,
Осознав перед смертью свою ущербность,
Свою безысходность, свою ненужность,
Мне горько и больно.
И плюшевый кто-то прижался к стенке,
Ему не до смеха, ему не до стеба,
Он свыкся с тем, что дальше будет хреново,
В его глазах бездонная жопа.
О-й-о-о
Так простите люди меня дурака.
Я испил свою чашу почти что до дна.
И мне осталось немного, я скоро сойду,
Hо перед тем я еще вам спою.
Ведь я просто хочу, чтоб вам стало ништяк.
Да, я просто хочу, чтоб вы стали добрей,
Чтобы было не заподло умирать
От сибирской тайги до казанских степей.
О-й-о-о
О, моя безысходность, защити меня
От дурной молвы, от прямого ножа,
От тугой петли, от колес в целлофане,
От ненужной дряни в моем кармане.
Дай мне сил остаться таким, как есть,
Hе продаться и не сойти с ума.
Hе попасть в воруженные силы страны,
Где солдатская вошь уничтожит меня.
О-й-о-о

(переклад)

Від моєї безвиході захисти мене
Від дурної поголоски, від прямого ножа,
Від тугої петлі, від коліс в целофані,
Від непотрібної погані в моїй кишені.
Дай мені сил залишитися таким, як є,
Не продатися і не зійти з розуму.
Hе потрапити у збройні сили країни,
Де солдатська воша знищить мене.
О-й-о-о
Так дайте мені цю дохлу річку,
І відламайте шматочок сонця,
Землі в оренду здайте 6 соток,
Я буду радий, мені цього вистачить.
І світлофор погас, а мені все ж таки страшно.
Гори багаття, горі, горі ясно.
Про це співали, але ми не почули,
Ми просто жили і продовжували.
О-й-о-о
І ми помремо молодими, з гнилими зубами,
Усвідомивши перед смертю свою ущербність,
Свою безвихідь, свою непотрібність,
Мені гірко і боляче.
І плюшевий хтось притулився до стіни,
Йому не до сміху, йому не до стеба,
Він звикся з тим, що далі буде хрінова,
В його очах бездонна дупа.
О-й-о-о
Так вибачте люди мене дурня.
Я випив свою чашу майже до дна.
І мені залишилося небагато, я скоро зійду,
Але перед тим я ще вам заспіваю.
Адже я просто хочу, щоб вам стало ніштяк.
Так, я просто хочу, щоб ви стали добрішими,
Щоб було не заподло вмирати
Від сибірської тайги до казанських степів.
О-й-о-о
О, моя безвихідь, захисти мене
Від дурної поголоски, від прямого ножа,
Від тугої петлі, від коліс в целофані,
Від непотрібної погані в моїй кишені.
Дай мені сил залишитися таким, як є,
Не продатися і не зійти з розуму.
Hе потрапити у збройні сили країни,
Де солдатська воша знищить мене.
О-й-о-о