Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Brandenburgisches Konzert Nr 1 in F Major, BWV1046: II. , виконавця - Philharmonia Slavonica. Пісня з альбому Classical Bach 5, у жанрі Мировая классикаBrandenburgisches Konzert Nr 1 in F Major, BWV1046: II.(оригінал) |
| РУСЬ БЕСПРИЮТНАЯ |
| Товарищи, сегодня в горе я, |
| Проснулась боль |
| В угасшем скандалисте! |
| Мне вспомнилась |
| Печальная история — |
| История об Оливере Твисте. |
| Мы все по-разному |
| Судьбой своей оплаканы. |
| Кто крепость знал, |
| Кому Сибирь знакома. |
| Знать, потому теперь |
| Попы и дьяконы |
| О здравьи молятся |
| Всех членов Совнаркома. |
| И потому крестьянин |
| С водки штофа, |
| Рассказывая сродникам своим, |
| Глядит на Маркса, |
| Как на Саваофа, |
| Пуская Ленину |
| В глаза табачный дым. |
| Ирония судьбы! |
| Мы все остро́щены. |
| Над старым твердо |
| Вставлен крепкий кол. |
| Но все ж у нас |
| Монашеские общины |
| С «аминем» ставят |
| Каждый протокол. |
| И говорят, |
| Забыв о днях опасных: |
| «Уж как мы их… |
| Не в пух, а прямо в прах… |
| Пятнадцать штук я сам |
| Зарезал красных, |
| Да столько ж каждый, |
| Всякий наш монах». |
| Россия-мать! |
| Прости меня, |
| Прости! |
| Но эту дикость, подлую и злую, |
| Я на своем недлительном пути |
| Не приголублю |
| И не поцелую. |
| У них жилища есть, |
| У них есть хлеб, |
| Они с молитвами |
| И благостны и сыты. |
| Но есть на этой |
| Горестной земле, |
| Что всеми добрыми |
| И злыми позабыты. |
| Мальчишки лет семи-восьми |
| Снуют средь штатов без призора, |
| Бестелыми корявыми костьми |
| Они нам знак |
| Тяжелого укора. |
| Товарищи, сегодня в горе я, |
| Проснулась боль в угасшем скандалисте. |
| Мне вспомнилась |
| Печальная история — |
| История об Оливере Твисте. |
| Я тоже рос |
| Несчастный и худой, |
| Средь жидких, |
| Тягостных рассветов. |
| Но если б встали все |
| Мальчишки чередой, |
| То были б тысячи |
| Прекраснейших поэтов. |
| В них Пушкин, |
| Лермонтов, |
| Кольцов, |
| И наш Некрасов в них, |
| В них я, |
| В них даже Троцкий, |
| Ленин и Бухарин. |
| Не потому ль мой грустью |
| Веет стих, |
| Глядя на их Невымытые хари. |
| Я знаю будущее… |
| Это их… |
| Их календарь… |
| И вся земная слава. |
| Не потому ль Мой горький, буйный стих |
| Для всех других — |
| Как смертная отрава. |
| Я только им пою, |
| Ночующим в котлах, |
| Пою для них, |
| Кто спит порой в сортире. |
| О, пусть они |
| Хотя б прочтут в стихах, |
| Что есть за них |
| Обиженные в мире. |
| (переклад) |
| РУСЬ БЕЗПРИЄМНА |
| Товариші, сьогодні в горі я, |
| Прокинувся біль |
| У згаслому скандалісту! |
| Мені згадалося |
| Сумна історія - |
| Історія про Олівера Твіста. |
| Ми все по-різному |
| Долею своєї оплаки. |
| Хто фортецю знав, |
| Кому Сибір знайомий. |
| Знати, тому тепер |
| Попи та диякони |
| Про здоров'я моляться |
| Усіх членів Раднаркому. |
| І потому селянин |
| З горілки штофу, |
| Розповідаючи своїм родичам, |
| Дивиться на Маркса, |
| Як на Саваофа, |
| Пуська Леніну |
| В очі тютюновий дим. |
| Іронія долі! |
| Ми всі загострені. |
| Над старим твердо |
| Вставлений міцний кільк. |
| Але все ж у нас |
| Чернечі громади |
| З «амінем» ставлять |
| Кожен протокол. |
| І говорять, |
| Забувши про дні небезпечні: |
| «Вже як ми їх… |
| Не в пух, а прямо в прах… |
| П'ятнадцять штук я сам |
| Зарізав червоних, |
| Так стільки кожен, |
| Кожен наш чернець». |
| Росія-мати! |
| Прости мене, |
| Пробач! |
| Але цю дикість, підлу і злу, |
| Я на своєму нетривалому шляху |
| Не приголублю |
| І не поцілую. |
| У них житла є, |
| У них є хліб, |
| Вони з молитвами |
| І блаженні та ситі. |
| Але є на цій |
| Сумній землі, |
| Що всіма добрими |
| І злими забуті. |
| Хлопчики років семи-восьми |
| Снують серед штатів без примари, |
| Безтілими кострубатими кістками |
| Вони нам знак |
| Тяжкого докору. |
| Товариші, сьогодні в горі я, |
| Прокинувся біль у згаслому скандалісті. |
| Мені згадалося |
| Сумна історія - |
| Історія про Олівера Твіста. |
| Я теж ріс |
| Нещасний і худий, |
| Серед рідких, |
| Тяжких світанків. |
| Але якщо б встали всі |
| Хлопчаки чередою, |
| То були б тисячі |
| Найпрекрасніших поетів. |
| В них Пушкін, |
| Лермонтов, |
| Кільцов, |
| І наш Некрасов у ніх, |
| В них я, |
| У них навіть Троцький, |
| Ленін і Бухарін. |
| Не потому ль мого смутку |
| Віє вірш, |
| Дивлячись на них Немиті харі. |
| Я знаю майбутнє… |
| Це їх… |
| Їхній календар… |
| І вся земна слава. |
| Не потому ль Мій гіркий, буйний вірш |
| Для всіх інших — |
| Як смертна отрута. |
| Я тільки їм співаю, |
| Ночуючим у котлах, |
| Співаю для них, |
| Хтось спить часом у сортирі. |
| О, хай вони |
| Хоча б прочитають у стихах, |
| Що є за них |
| Ображені в світі. |
Тексти пісень виконавця: Philharmonia Slavonica
Тексти пісень виконавця: Johann Sebastian Bach