| Не хвилюйся, я може почекати—
|
| Адже я витратив все, щоб бути з тобою.
|
| І Мама сказала мені, не сумувати.
|
| Але як по іншому, якщо ти не зі мною?
|
| Ти— моя причина прокидатися вранці.
|
| Все це не має сенсу, якщо нас не двоє.
|
| І я готовий стояти тут усю ніч, адже там —
|
| На четвертому поверсі не дає спокою.
|
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, ти не знаєш…
|
| Під вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, не дізнаєшся...
|
| Вона видалила свій instagram.
|
| Тепер, її не бачу навіть там.
|
| Ніколи не пише першою,
|
| Ущент мої нерви.
|
| Сто запитань і нуль відповідей.
|
| Вона не знає жодних заборон.
|
| Але всі мої слова лише про неї завжди.
|
| Так Так!
|
| Почуття ніби ти зі мною граєш.
|
| І може, навіть зовсім, ніколи не дізнаєшся
|
| Про те, як я беру гітару, і до твоєї хати
|
| Знову йду грати, по-любому!
|
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, ти не знаєш…
|
| Під вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, не дізнаєшся...
|
| Сподіваюся, що часом ми з тобою додому
|
| Будемо разом іти, говорити—
|
| Буде все по іншому, але сьогодні я знову
|
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, ти не знаєш…
|
| Під вікном на тебе чекаю.
|
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
|
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
|
| І напевно, не дізнаєшся... |