| Не хвилюйся, я може почекати—
 | 
| Адже я витратив все, щоб бути з тобою.
 | 
| І Мама сказала мені, не сумувати.
 | 
| Але як по іншому, якщо ти не зі мною?
 | 
| Ти— моя причина прокидатися вранці.
 | 
| Все це не має сенсу, якщо нас не двоє.
 | 
| І я готовий стояти тут усю ніч, адже там —
 | 
| На четвертому поверсі не дає спокою.
 | 
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, ти не знаєш…
 | 
| Під вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, не дізнаєшся...
 | 
| Вона видалила свій instagram.
 | 
| Тепер, її не бачу навіть там.
 | 
| Ніколи не пише першою,
 | 
| Ущент мої нерви.
 | 
| Сто запитань і нуль відповідей.
 | 
| Вона не знає жодних заборон.
 | 
| Але всі мої слова лише про неї завжди.
 | 
| Так Так!
 | 
| Почуття ніби ти зі мною граєш.
 | 
| І може, навіть зовсім, ніколи не дізнаєшся
 | 
| Про те, як я беру гітару, і до твоєї хати
 | 
| Знову йду грати, по-любому!
 | 
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, ти не знаєш…
 | 
| Під вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, не дізнаєшся...
 | 
| Сподіваюся, що часом ми з тобою додому
 | 
| Будемо разом іти, говорити—
 | 
| Буде все по іншому, але сьогодні я знову
 | 
| Під твоїм вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, ти не знаєш…
 | 
| Під вікном на тебе чекаю.
 | 
| Розумію, що маєш рацію ти, але ми обидва винні.
 | 
| Усю ніч не сплю, знову мені не відповідаєш —
 | 
| І напевно, не дізнаєшся... |