| Сніг стародавнього мистецтва лежить на цій безплідній землі
|
| Падіння у широкому кружляному пеклі небесного оргазму
|
| Хіба вони не бачать тихо крутяться ембріони чи мої нігті позаду неї?
|
| Стогін на хуртовини
|
| Випийте чашку опівнічного поцілунку
|
| Покинута й вагітна, вона — дочки та сини
|
| Хіба ти не бачиш, що твоя мама забута лежить на снігу?
|
| Похований у своїй довгій блідий весільній сукні зими
|
| Потоплений у таємниці жалюгідного бога Ісуса Христа
|
| ХА ! |
| Жінка, народжена добром
|
| Вона туга, як черниця
|
| О дух голих веселощів
|
| Зимова ніч усміхається твоєму красуню
|
| (шепіт) Немає білого народження, є лише чорна смерть
|
| Подивіться, як кривава посмішка розрізає вас надвоє
|
| (шепіт) У заметі, розіп’ятому слабким людством
|
| Усі ви невинні будете покарані
|
| Дозволь мені нагодувати твою пизду в океані зґвалтувань
|
| Подивіться на мій гнів, коли я ніжно ламаю вам стегна
|
| Почуй моє зголоднене зітхання, яке повільно минає морозні землі
|
| Кризи нерухомо лежать у вашій колисці
|
| і я примушу вас спати в повний місяць
|
| Содомія, депресія, війна і ненависть йдуть за мною, щоб перемогти
|
| Я буду тримати вас у своєму плащі
|
| і годувати тебе своїм кинжалом брехні
|
| Маленька ніщо не справедливо
|
| Вона в останню чергу
|
| На ціх землях такі великі
|
| Поглини мій дух!
|
| Бо чи знають вони, хто я або ким я був у далекому минулому?
|
| Піна завмирає на моїх губах, коли я бачу червону кімнату
|
| Ляжте широко, розкрийте, дозвольте мені доторкнутися і дозвольте мені вбити
|
| На цьому горищі загублених
|
| Мій погляд порожнього й льоду
|
| І ці кришталеві сльози з твоїх очей
|
| Подивіться, як сніг стає червоним
|
| А мій брат моя дочка
|
| нікчемне тіло матері лежить холодним
|
| Підніміть чашки, щоб Сатана посміхнувся |