Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні P... de toi !, виконавця - Georges Brassens. Дата випуску: 01.12.2013
Мова пісні: Французька
P... de toi !(оригінал) |
| En ce temps-là, je vivais dans la lune |
| Les bonheurs d’ici-bas m'étaient tous défendus |
| Je semais des violettes et chantais pour des prunes |
| Et tendais la patte aux chats perdus |
| Ah ah ah ah putain de toi |
| Ah ah ah ah ah ah pauvre de moi |
| Un soir de pluie v’là qu’on gratte à ma porte |
| Je m’empresse d’ouvrir, sans doute un nouveau chat |
| Nom de dieu l’beau félin que l’orage m’apporte |
| C'était toi, c'était toi, c'était toi |
| Les yeux fendus et couleur pistache |
| T’as posé sur mon cœur ta patte de velours |
| Fort heureus’ment pour moi t’avais pas de moustache |
| Et ta vertu ne pesait pas trop lourd |
| Au quatre coins de ma vie de bohème |
| T’as prom’né, t’as prom’né le feu de tes vingt ans |
| Et pour moi, pour mes chats, pour mes fleurs, mes poèmes |
| C'était toi la pluie et le beau temps |
| Mais le temps passe et fauche à l’aveuglette |
| Notre amour mûrissait à peine que déjà |
| Tu brûlais mes chansons, crachais sur mes viollettes |
| Et faisais des misères à mes chats |
| Le comble enfin, misérable salope |
| Comme il n’restait plus rien dans le garde-manger |
| T’as couru sans vergogne, et pour une escalope |
| Te jeter dans le lit du boucher |
| C'était fini, t’avais passé les bornes |
| Et, r’nonçant aux amours frivoles d’ici-bas |
| J’suis r’monté dans la lune en emportant mes cornes |
| Mes chansons, et mes fleurs, et mes chats |
| (переклад) |
| Тоді я жив при місячному світлі |
| Щастя тут, унизу, було мені все заборонене |
| Я фіалки сіяв і за сливами співав |
| І простягла лапу заблуканим котам |
| А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-го |
| Ах ах ах ах ах бідний я |
| Одного дощового вечора хтось дряпає мої двері |
| Поспішаю відкрити, мабуть, новий чат |
| Ім'я бога, чудовий котячий, що приносить мені буря |
| Це був ти, це був ти, це був ти |
| Розрізані очі і фісташкового кольору |
| Ти поклав свою оксамитову лапу на моє серце |
| На моє щастя, ти не мав вусів |
| І ваша чеснота не надто важила |
| До чотирьох куточків мого богемного життя |
| Ти йшов, ти йшов вогнем своїх двадцяти років |
| І для мене, для моїх котів, для моїх квітів, моїх віршів |
| Це був ти дощ і блиск |
| Але час минає і сліпо косить |
| Наше кохання ледве дозріло |
| Ти палила мої пісні, плювала на мої фіалки |
| І зробив моїх котів нещасними |
| Зріст нарешті, нещасний стерво |
| Як у коморі нічого не залишилося |
| Ти побіг безсоромно, і за котлетою |
| Кинь тебе в ліжко м'ясника |
| Все скінчилося, ви перейшли межу |
| І, відмовляючись від легковажних кохань тут, унизу |
| Я піднявся на місяць, беручи свої роги |
| Мої пісні, і мої квіти, і мої коти |