Переклад тексту пісні P... de toi ! - Georges Brassens

P... de toi ! (оригінал)

En ce temps-là, je vivais dans la lune
Les bonheurs d’ici-bas m'étaient tous défendus
Je semais des violettes et chantais pour des prunes
Et tendais la patte aux chats perdus
Ah ah ah ah putain de toi
Ah ah ah ah ah ah pauvre de moi
Un soir de pluie v’là qu’on gratte à ma porte
Je m’empresse d’ouvrir, sans doute un nouveau chat
Nom de dieu l’beau félin que l’orage m’apporte
C'était toi, c'était toi, c'était toi
Les yeux fendus et couleur pistache
T’as posé sur mon cœur ta patte de velours
Fort heureus’ment pour moi t’avais pas de moustache
Et ta vertu ne pesait pas trop lourd
Au quatre coins de ma vie de bohème
T’as prom’né, t’as prom’né le feu de tes vingt ans
Et pour moi, pour mes chats, pour mes fleurs, mes poèmes
C'était toi la pluie et le beau temps
Mais le temps passe et fauche à l’aveuglette
Notre amour mûrissait à peine que déjà
Tu brûlais mes chansons, crachais sur mes viollettes
Et faisais des misères à mes chats
Le comble enfin, misérable salope
Comme il n’restait plus rien dans le garde-manger
T’as couru sans vergogne, et pour une escalope
Te jeter dans le lit du boucher
C'était fini, t’avais passé les bornes
Et, r’nonçant aux amours frivoles d’ici-bas
J’suis r’monté dans la lune en emportant mes cornes
Mes chansons, et mes fleurs, et mes chats

P... de toi ! (переклад)

Тоді я жив при місячному світлі
Щастя тут, унизу, було мені все заборонене
Я фіалки сіяв і за сливами співав
І простягла лапу заблуканим котам
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-го
Ах ах ах ах ах бідний я
Одного дощового вечора хтось дряпає мої двері
Поспішаю відкрити, мабуть, новий чат
Ім'я бога, чудовий котячий, що приносить мені буря
Це був ти, це був ти, це був ти
Розрізані очі і фісташкового кольору
Ти поклав свою оксамитову лапу на моє серце
На моє щастя, ти не мав вусів
І ваша чеснота не надто важила
До чотирьох куточків мого богемного життя
Ти йшов, ти йшов вогнем своїх двадцяти років
І для мене, для моїх котів, для моїх квітів, моїх віршів
Це був ти дощ і блиск
Але час минає і сліпо косить
Наше кохання ледве дозріло
Ти палила мої пісні, плювала на мої фіалки
І зробив моїх котів нещасними
Зріст нарешті, нещасний стерво
Як у коморі нічого не залишилося
Ти побіг безсоромно, і за котлетою
Кинь тебе в ліжко м'ясника
Все скінчилося, ви перейшли межу
І, відмовляючись від легковажних кохань тут, унизу
Я піднявся на місяць, беручи свої роги
Мої пісні, і мої квіти, і мої коти