Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Венчальная, виконавця - Возвращение. Пісня з альбому Вверх по течению, у жанрі Русская музыка
Дата випуску: 30.11.2002
Мова пісні: Російська мова
Венчальная(оригінал) |
Из братины одной выпьем воду мы, |
Ключевую из самого сердца земли — |
Золоченых не надо нам чаш. |
Мы заглянем в источник до самых глубин |
И оставим на дне отраженные лики |
В оберег нам навек. |
Обвяжем запястия нитью невидимой, |
Полетят наши души к Ярилу, |
Да на нетрепетных крыльях Стрибога вверх. |
С заранья до вечера, |
С вечера до света, |
А древо не бологом |
Листвие сронит |
Дотечати тебе до неба светлого, |
Птицею веяти… |
Заплетала рано по утру косу, |
Раскидала в поле россыпью зерна, |
Вырастали во весь рост колосья, |
Не найти среди них тебя, |
Не найти среди них тебя, |
Не найти… |
Закрывала лицо белым пологом. |
Под венчальный да праздничный колокол, |
Под чужой уговор. |
Будто бы на глаза пелена легла, |
А дорогу ко мне снегом замела |
Зима… Зима… |
По яругам, по тропам нехоженым, |
До лесов заповедных, до Сварожьих |
Я хотел увести тебя, да не успел. |
Заплетала рано по утру косу, |
Раскидала в поле россыпью зерна, |
Вырастали во весь рост колосья, |
Не найти среди них тебя, |
Не найти среди них тебя, |
Не найти… |
(переклад) |
З братини однієї вип'ємо воду ми, |
Ключову із самого серця землі |
Позолочених не треба нам чаш. |
Ми заглянемо в джерело до самих глибин |
І залишимо на дні відображені лики |
Оберіг нам навік. |
Обв'яжемо зап'ястя ниткою невидимою, |
Полетять наші душі до Ярила, |
Так на нетрепетних крилах Стрибога вгору. |
З|із| зарання до|вечора, |
Звечора до світла, |
А дерево не бологом |
Листя ронить |
Дотечати тобі до неба світлого, |
Птахом віяти… |
Заплітала рано по ранку косу, |
Розкидала в поле розсипом зерна, |
Виростали на весь ріст колоски, |
Не знайти серед них тебе, |
Не знайти серед них тебе, |
Не знайти… |
Закривала обличчя білим пологом. |
Під вінчальний та святковий дзвін, |
Під чужу угоду. |
Неначе на очі пелена лягла, |
А дорогу до мене снігом заміла |
Зима... Зима... |
По ярах, по стежках нехоженим, |
До лісів заповідних, до Сварожих |
Я хотів відвести тебе, та не встиг. |
Заплітала рано по ранку косу, |
Розкидала в поле розсипом зерна, |
Виростали на весь ріст колоски, |
Не знайти серед них тебе, |
Не знайти серед них тебе, |
Не знайти… |