Переклад тексту пісні Спелая вишня - Владимир Харламов

Спелая вишня (оригінал)

Я стою над рекой и смотрю,
Как в проталинах ёжится снег,
Как рассвет поцелует зарю,
И от звёздочки тающий след.
Побегут по земле, побегут,
Запоздалой весною ручьи,
И о чём-то своём запоют,
Вслух весенние песни грачи.
Поплывут там вдали, поплывут,
В синем небе быстрей облака,
Позовут они нас, позовут,
К той любви, что в сердцах навека.
Я стою над рекой и смотрю,
Как туман греет крыши домов,
А любовь греет душу мою,
Укрывая от вьюг и ветров.
Поплывут там вдали, поплывут,
В синем небе быстрей облака,
Позовут они нас, позовут,
К той любви, что в сердцах на века.
Я иду по дороге домой,
Там, где раннее солнце встаёт,
К той единственной, милой, родной,
К той, что силы любить не даёт.
Спелой вишней окрасит сады,
В светлой дымке усталого дня,
Эти песни любви для тебя.
Эти песни любви для тебя…

Спелая вишня (переклад)

Я стою над річкою і дивлюся,
Як у проталінах їсть сніг,
Як світанок поцілує зорю,
І від зірочки тане слід.
Втечуть по землі, втечуть,
Запізнілої весною струмки,
І про щось своє заспівають,
Вголос весняні пісні граки.
Попливуть там вдалині, попливуть,
У синьому небі швидше хмари,
Покличуть вони нас, покличуть,
До того кохання, що в серцях навіки.
Я стою над річкою і дивлюся,
Як туман гріє дахи будинків,
А любов гріє душу мою,
Вкриваючи від завірюх і вітрів.
Попливуть там вдалині, попливуть,
У синьому небі швидше хмари,
Покличуть вони нас, покличуть,
До того кохання, що в серцях на віки.
Я іду дорогою додому,
Там, де раннє сонце встає,
До тієї єдиної, милої, рідної,
До тієї, що сили любити не дає.
Стиглою вишнею пофарбує сади,
У світлому серпанку втомленого дня,
Ці пісні кохання для тебе.
Ці пісні кохання для тебе…