Переклад тексту пісні Jak dlouho ještě budem zrát - Václav Neckář, Bacily, Michal Horacek

Jak dlouho ještě budem zrát (оригінал)

Už je to hodně dávno,
co vyhnali nás z ráje,
s plamenným mečem za vrata
— «Jděte a zrajte, pláňata!»
A tak tu tedy zrajem.
Říkáme od té doby:
«My dozrajeme časem,
skryjeme rány jizvami.
— Vždyť nejhorší je za námi!»
Kdo ale přitom ptá se:
«Jak dlouho budem říkat 'kdyby',
a potom dělat stejné chyby,
jak předtím nejmíň tisíckrát?»
«Jak dlouho budem kalit vodu,
jak rybám, tak i svému rodu?»
«Jak dlouho ještě budem zrát?»
Míváme občas dojem,
že už se sotva leknem,
že máme jistou zkušenost
a dobře víme, kdy říct «Dost!»
Tak kdy to tedy řeknem?
Jak dlouho budem shánět zbraně
a maskovací sítě na ně?
— Vždyť hloupost nelze maskovat!
Jak dlouho budou vojska v sedle,
než pochopíme, jak jsou vedle?!?
Jak dlouho ještě budem zrát?
Jsme plody jedné Země,
jen jediného 'Stromu'!
Kdy asi všichni poznáme,
že jiný 'Strom' tu nemáme?
Kdy dozrajeme k tomu?
Je psáno v jedné moudré 'Báji',
že všichni už jsme dávno v Ráji.
Proč toužit někam do nebe?
My budem zrát jak v lánech zlato,
až jednou ráno přijdem na to,
jak vyzrát sami na sebe.
Jak vyzrát SAMI NA SEBE!

Jak dlouho ještě budem zrát (переклад)

Як давно це було,
що вигнало нас із раю,
з палаючим мечем за воротами
— «Йди й дорослішай, рівнини!»
І так я тут дорослішаю.
Відтоді ми говоримо:
«Ми з часом дозріємо,
ховаємо рани шрамами.
«Найгірше минуло!»
Але хто питає:
«Як довго я буду говорити «якщо»,
а потім робити ті самі помилки,
як хоча б тисячу разів раніше?»
«Доки я буду загартовувати воду,
і риби, і їх рід?»
«Скільки я ще дозрітиму?»
У нас іноді складається враження
що я ледве боюся
що ми маємо певний досвід
і ми добре знаємо, коли говорити «Досить!»
То коли я це кажу?
Як довго я буду шукати зброю
а на них маскувальні сітки?
— Глупість не приховаєш!
Скільки будуть війська в сідлі,
перш ніж ми зрозуміємо, як вони далі?!?
Скільки ще ми будемо дозрівати?
Ми - плоди однієї Землі,
лише одне «Дерево»!
Коли ми всі знаємо
що у нас тут немає іншого «дерева»?
Коли ми дорослішаємо?
Це написано в одному мудрому «Міфи»,
що ми всі давно в раю.
Чому прагнути до раю?
Ми дозріємо, як золото в полях,
коли одного ранку я дізнаюся
як дозріти для себе.
Як дозріти на СЕБІ!