| Далеко там, там, синій, лежить справжня казкова країна | 
| З морем, що брижіло над галькою та піском | 
| Де весела жимолость заманює бджолу | 
| І зелені долини Антріма кличуть до мене | 
| Якби ви тільки знали, як лампа місяця | 
| Перетворює блакитну ірландську бухту на сріблясту лагуну | 
| Можна собі уявити картину неба | 
| Там, де зелені долини Антріма кличуть мене | 
| Незабаром я сподіваюся повернутися до мого власного Кушендалла | 
| Для мене це єдине місце, яке може затьмарити їх усіх | 
| Звичайно, я знаю кожен камінь, я пригадую кожне дерево | 
| Там, де зелені долини Антріма кличуть мене | 
| Я б зупинився біля каюти, що закрилася біля берега | 
| І я б стукав серцем у ті маленькі двері каюти | 
| Поки сонце сипало золотом на колінах моря | 
| А зелені долини Антріма усміхалися мені | 
| Якби ви тільки знали, як лампа місяця | 
| Перетворює блакитну ірландську бухту на сріблясту лагуну | 
| Можна собі уявити картину неба | 
| Там, де зелені долини Антріма кличуть мене | 
| Тепер я був би там, де люди прості й добрі | 
| І для мене є один, який був у моїй думці | 
| І я б молився, щоб у світі був мир | 
| Там, де зелені долини антріму — це рай для мене | 
| Якби ви тільки знали, як лампа місяця | 
| Перетворює блакитну ірландську бухту на сріблясту лагуну | 
| Можна собі уявити картину неба | 
| Там, де зелені долини Антріма кличуть мене |