Переклад тексту пісні My Heart Is in Irealnd - The Wolfe Tones

My Heart Is in Irealnd (оригінал)

In the East End of London, I met an old man.
He kept a bar called the Horses and Tram.
«My parents were Irish.
They loved that dear land,»
The Cockney, he smiled, then he shook my old hand.
«My heart is in Ireland, it’s there I long to be.
Her hills and her valleys are calling to me.
Though born here in this land, my heart is in Ireland.
The land of the old folks is calling to me.»
Near a coal mine in Wales, by a roadside cafe,
A young girl came smiling, and to me did say,
«Well, my folks are from Ireland.
My Da', he hopes one day
When he leaves the mines, sure we’ll go back to stay.»
«My heart is in Ireland, it’s there I long to be.
Her hills and her valleys are calling to me.
Though born here in this land, my heart is in Ireland.
The land of the old folks is calling to me.»
Then I went through the Midlands, through each city and town.
I found there were Irish in each place I roamed.
And I drank and I sang at a pub they call the Crown.
With the Birmingham irish, we sang songs of home.
«My heart is in Ireland, it’s there I long to be.
Her hills and her valleys are calling to me.
Though born here in this land, my heart is in Ireland.
The land of the old folks is calling to me.»
Then I went north to Scotland, to Glasgow on the Clyde.
I met with some young lads.
They said, «Celtic's our side.
All our folks are from Ireland, the island of the green.
A country we love, but a place we’ve not seen.»
«My heart is in Ireland, it’s there I long to be.
Her hills and her valleys are calling to me.
Though born here in this land, my heart is in Ireland.
The land of the old folks is calling to me.»

(переклад)

У Іст-Енді Лондона я зустрів старого.
Він тримав бар під назвою «Коні та трамвай».
«Мої батьки були ірландцями.
Вони любили той милий край»,
«Кокні», — він усміхнувся, а потім потис мою стару руку.
«Моє серце в Ірландії, там я бажаю бути.
Її пагорби й долини кличуть мене.
Хоча я народився тут, на цій землі, моє серце в Ірландії.
Земля старих кличе мене».
Біля вугільної шахти в Уельсі, біля придорожнього кафе,
Молода дівчина підійшла, усміхаючись, і сказала мені:
«Ну, мої народи з Ірландії.
Мій тато, він сподівається, що колись
Коли він покине шахти, ми обов’язково повернемося, щоб залишитися».
«Моє серце в Ірландії, там я бажаю бути.
Її пагорби й долини кличуть мене.
Хоча я народився тут, на цій землі, моє серце в Ірландії.
Земля старих кличе мене».
Потім я пройшов Мідлендс, кожне місто й містечко.
Я виявив, що в кожному місці, де я блукав, були ірландці.
І я пив і співав у пабі, який вони називають Корона.
З бірмінгемськими ірландцями ми співали домашні пісні.
«Моє серце в Ірландії, там я бажаю бути.
Її пагорби й долини кличуть мене.
Хоча я народився тут, на цій землі, моє серце в Ірландії.
Земля старих кличе мене».
Потім я поїхав на північ, до Шотландії, до Глазго на Клайді.
Я познайомився з кількома молодими хлопцями.
Вони сказали: «Селтік наша сторона.
Усі наші люди з Ірландії, зеленого острова.
Країна, яку ми любимо, але місце, яке ми не бачили».
«Моє серце в Ірландії, там я бажаю бути.
Її пагорби й долини кличуть мене.
Хоча я народився тут, на цій землі, моє серце в Ірландії.
Земля старих кличе мене».