| Двоє закоханих застрягли в солодких обіймах
|
| Сподіваюся ніколи не рухатися й не змінюватися
|
| У втраченій любові та пилу літнього будинку
|
| Двоє людей ростуть і старіють
|
| І в світлі тисячі очей
|
| Я ніколи не хотів втрачати тебе сьогодні ввечері
|
| І всі закохані цивілізовані
|
| Вони ніколи не будуть ті, хто просто міцно тримає вас
|
| І якщо я коли обійму тебе знову
|
| Я буду тримати тебе досить міцно, щоб розім’яти тобі вени
|
| Сподіваюся, ваше серце добре й сильне
|
| Якщо ти опинишся в моїх обіймах
|
| Сподіваюся, ваше серце добре й сильне
|
| Якщо ти опинишся в моїх обіймах
|
| Двоє закоханих застрягли в солодких обіймах
|
| Сподіваючись ніколи не програти гонку
|
| Коли вітер проникає в маленькі кісточки
|
| З уст, що кричить приглушеними тонами
|
| І якщо я відлетю на узбережжя
|
| Ваше обличчя мене переслідує більше, ніж більшість
|
| І якщо я коли обійму тебе знову
|
| Я буду тримати тебе досить міцно, щоб розім’яти тобі вени
|
| І ти помреш і станеш привидом
|
| І переслідуйте мене, поки мій пульс також не сповільнюється
|
| Сподіваюся, ваше серце добре й сильне
|
| Якщо ти опинишся в моїх обіймах
|
| Сподіваюся, ваше серце добре й сильне
|
| Якщо ти опинишся в моїх обіймах
|
| Сподіваюся, ваше серце добре й сильне
|
| Якщо ти опинишся в моїх обіймах |