| Можливо, завтра ми забудемо все своє горе
|
| Ми будемо просити, красти й позичати те, що нам потрібно, щоб почувати себе добре
|
| Цього разу я знаю, що моє кохання справжнє. |
| Чи відчуваєте ви те, що я відчуваю?
|
| Чому, в ім’я Бога, ви повинні встати й піти сьогодні?
|
| Ласкаво просимо до нашого світу хаосу
|
| Світ, де єдиний вибір, який ви маєте зробити, — між каналом А і каналом
|
| Світ, де щасливі люди народжуються без стану чи майбутнього
|
| Нас вчать, що час плюс гроші плюс наполегливість – це безпека
|
| Але що таке безпека, коли все, чого ми насправді хочемо — це наша власна зірка
|
| На проклятому шляху посередності
|
| Убий свій розум, тепер ти мій
|
| Ласкаво просимо до нашого світу хаосу, якщо ви хочете послухати, то маєте заплатити нам
|
| У мене є все на світі, щоб сказати: «Сідайте, слухайте, до біса, слухайтеся нас».
|
| Убий свій розум, тепер ти мій
|
| Час відволікатися
|
| Прогрес прогрес робить це
|
| Тоді апатія охоплює весь світ
|
| Що нам залишається, як не наше власне задоволення
|
| Але хто ми такі, щоб бути задоволеними, коли наші бажання бачать крізь чужі
|
| очі
|
| Я вважаю, що нам із вами пора перестати стояти, щоб сісти
|
| Візьміть його назад, бо це наше прокляте місто. |
| Стояти на своєму! |