Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La Montagne Qui Saigne, виконавця - Sortilège. Пісня з альбому Larmes De Héros, у жанрі Классика метала
Дата випуску: 03.02.1985
Лейбл звукозапису: Axe Killer
Мова пісні: Французька
La Montagne Qui Saigne(оригінал) |
Une épaisse fumée s'élève vers le ciel |
Un grand oiseau me frôle de ses ailes |
Étendu là parmis mes amis |
Le sang s'écoule de nos corps meurtris |
Et je revois défiler ma vie |
Avant cet inutile carnage |
La vie était bien douce |
Je me promenais en révant |
Et pour toucher un héritage |
Il a fallu qu’on me pousse |
À être soldat et faire serment |
«ne pars jamais» me dit ma mère |
«mais si ! |
pense donc au testament» |
Tu ne me reviendras guère |
Mon père, lui, m’incita vivement |
Sous moi la montagne saigne |
À quoi bon cette tuerie |
Je sens s'égrainer ma vie |
Malgré l’envie de tout quitter |
D’abandonner, de fuir, d’obéir |
Je fus contraint |
Je partis donc pour m’enrôler |
Et j’ai le souvenir |
De mes parents sur le chemin |
«pour moi ne pars pas» dit ma mère |
«mais si ! |
pense donc au testament» |
Tu ne me reviendras guère |
Mon père, lui, m’incita vivement |
Sous moi la montagne saigne |
À quoi bon cette tuerie |
Je sens s'égrainer ma vie |
À peine m'étais je engagé |
Qu’on me conduisit |
Là où la bataille faisait rage |
En moins d’une heure je fus touché |
Et maintenant je gîs |
Avec ceux de mon entourage |
Elle avait bien raison ma mère |
Et pour ce maudit testament |
Mon père me poussa à la guerre |
Il m’a perdu avec l’argent |
Sous moi la montagne saigne |
À quoi bon cette tuerie |
Je sens s'égrainer ma vie |
À présent mon corps tressaille et s’engourdit |
En moi une grande torpeur règne |
Et toujours cet oiseau qui plane sur nos vies |
Sous moi la montagne saigne |
Sous moi la montagne saigne |
Sous moi la montagne saigne |
(переклад) |
До неба здіймається густий дим |
Великий птах чіпляє мене своїми крилами |
Лежу там серед друзів |
З наших розбитих тіл тече кров |
І я бачу, що моє життя проходить повз |
До цієї марної бійні |
Життя було солодке |
Я ходив, мріючи |
І торкнутися спадщини |
Мене треба було підштовхнути |
Бути солдатом і дати присягу |
«Ніколи не залишай», — сказала мені мама |
"але якщо ! |
тому думай про волю" |
Ти навряд чи повернешся до мене |
Батько наполегливо закликав мене |
Піді мною гора кровоточить |
Яка користь від цього вбивства |
Я відчуваю, як моє життя вислизає |
Незважаючи на бажання покинути все |
Здатися, втекти, підкоритися |
Я був змушений |
Тому я пішов на військову службу |
І я пам'ятаю |
Про моїх батьків у дорозі |
«За мене не йди», — сказала мама |
"але якщо ! |
тому думай про волю" |
Ти навряд чи повернешся до мене |
Батько наполегливо закликав мене |
Піді мною гора кровоточить |
Яка користь від цього вбивства |
Я відчуваю, як моє життя вислизає |
Не встиг я взяти на себе зобов’язання |
Нехай мене ведуть |
Там, де лютував бій |
Протягом години я був зворушений |
А тепер я брешу |
З оточуючими |
Вона була права моя мати |
І за це проклята воля |
Батько штовхнув мене на війну |
Він втратив мене з грошима |
Піді мною гора кровоточить |
Яка користь від цього вбивства |
Я відчуваю, як моє життя вислизає |
Тепер моє тіло сіпається і німіє |
В мені панує велика заціпеніння |
І завжди цей птах, що витає над нашим життям |
Піді мною гора кровоточить |
Піді мною гора кровоточить |
Піді мною гора кровоточить |