Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Emergence, виконавця - Shylmagoghnar. Дата випуску: 27.02.2014
Мова пісні: Англійська
Emergence(оригінал) |
| Entrapped between matter and chaos |
| Where the future and past are as one |
| In my dreams I have seen a reflection |
| Of the unworld that is to become |
| I sought knowledge inside this arcanum |
| And perhaps I have travelled too far |
| For a vision so bitter and horrid |
| Now forever my soul enscars |
| Relieved from the Shell of Unessence |
| I awoke in a barren scape |
| Engulfed by the desperate struggle |
| Of a world becoming a grave |
| I wandered up a dreaded hill |
| What I saw there my heart afroze |
| A weeping tree as black as ash |
| Where humongous stormclouds rose |
| I stared at the sorrowful creature |
| Feeling what it had seen and known |
| Now at the end of all creation |
| Tears of blood from its branches flow |
| A figure in gloom then appeared to me |
| Underneath him the ones that I loved |
| And with inhumane voice he declared to me |
| That my life was paid through their blood |
| Then I faced the gaping infinity |
| As a choir of agonal cries |
| Overwhelmed me with purest cacophony |
| And my soul locked in flesh again was |
| Now I stride towards ashen horizons |
| As I breathe the undoing of life |
| Unfolding my destination |
| In a world where no hope lies |
| (переклад) |
| У пастці між матерією та хаосом |
| Де майбутнє і минуле як одне ціле |
| У моїх снах я бачив відображення |
| Про несвіт, який має статися |
| Я шукав знання всередині цього аркану |
| І, можливо, я поїхав занадто далеко |
| За бачення, таке гірке й жахливе |
| Тепер назавжди в моїй душі шрами |
| Звільнений від оболонки неіснування |
| Я прокинувся в безплідному пейзажі |
| Охоплений відчайдушною боротьбою |
| Про те, що світ стає могилою |
| Я піднявся на страшний пагорб |
| Те, що я там побачив, моє серце замерзло |
| Плаче дерево, чорне, як попіл |
| Де здійнялися величезні грозові хмари |
| Я дивився на сумну істоту |
| Відчути те, що бачив і знав |
| Тепер у кінці усього створення |
| З його гілок течуть кров’яні сльози |
| Тоді мені з’явилася похмура постать |
| Під ним ті, які я любив |
| І нелюдським голосом він оголосив мені |
| Що моє життя було оплачено їхньою кров’ю |
| Потім я зіткнувся з зяючою нескінченністю |
| Як хор агональних криків |
| Переповнив мене найчистішою какофонією |
| І моя душа знову була замкнена в плоті |
| Тепер я крокую до попелястих горизонтів |
| Як я дихаю, що руйнує життя |
| Розкриваю мій пункт призначення |
| У світі, де немає надій |