| Ну, я розвалююся, підозрюю, що зірваю
|
| І я думав, що пройшов це, але я втрачаю це
|
| І використав усі свої почуття
|
| І розривати життя і друзів
|
| І стираю всі спогади, які в мене є
|
| І, звичайно, це засіб для досягнення мети
|
| Ой, коли ж прийде смерть?
|
| Коли він врятує мене звідси?
|
| І, звичайно, я закінчив
|
| І вмикається і вимикається, хіба мені не байдуже?
|
| І я розпадаюся, підозрюю, що втрачаю це
|
| І я думав, що пройшов це, але я здувався
|
| І я випрацював всі завдання, які вони мені дали
|
| І я не був найкращим чи гіршим
|
| Вирви мій розум, завжди працював проти мене
|
| Я був проклятий, щоб ніколи не відчувати себе спокійним
|
| Тож коли прийде смерть?
|
| Коли він врятує мене звідси?
|
| І, о, і, звичайно, я закінчив
|
| І вмикається і вимикається, хіба мені не байдуже?
|
| Тож скільки разів
|
| Чи закрию я очі?
|
| Тільки щоб прокинутись у світлі
|
| І я маю прожити своє життя
|
| І якщо ти відчуваєш те саме, що й я, мені зараз тебе шкода
|
| У ньому назавжди
|
| Але я думаю, що ми в цьому разом |