Переклад тексту пісні From The Void II - Reverend Bizarre

From The Void II (оригінал)

Let the day perish wherein I was born, and the night in which it was said,
There is a man child conceived
Let that day be darkness;
let not God regard it from above, neither let the
light shine upon it
Let darkness and the shadow of death stain it;
let a cloud dwell upon it;
let the blackness of the day terrify it
As for that night, let darkness seize upon it;
let it not be joined unto the
days of the year, let it not come into the number of the months
Lo, let that night be solitary, let no joyful voice come therein
Let them curse it that curse the day, who are ready to raise up their mourning
Let the stars of the twilight thereof be dark;
let it look for light,
but have none;
neither let it see the dawning of the day
Because it shut not up the doors of my mother’s womb, nor hid sorrow from mine
eyes
Why died I not from the womb?
why did I not give up the ghost when I came out
of the belly?
Why did the knees prevent me?
or why the breasts that I should suck?
For now should I have lain still and been quiet
I should have slept: then had I been at rest
With kings and counsellers of the earth, which built desolate places for
themselves;
Or with princes that had gold, who filled their houses with silver:
Or as an hidden untimely birth I had not been;
as infants which never saw light
There the wicked cease from troubling;
and there the weary be at rest
There the prisoners rest together;
and the servant is free from his master
Wherefore is light given to him that is in misery, and life unto the bitter in
soul;
Which long for death, but it cometh not;
and dig for it more than for hid
treasures;
Which rejoice exceedingly, when they can find the grave?
Why is light given to a man whose way is hid, and whom God hath hedged in?
I was not in safety, neither had I rest, neither was I quiet;
yet trouble came

From The Void II (переклад)

Нехай загине день, у який я народився, і ніч, в яку сказано,
Зачата чоловіча дитина
Нехай цей день буде темрявою;
нехай Бог не розглядає це згори, ані нехай
світить на нього
Нехай темрява й тінь смерті заплямують його;
нехай на ньому оселиться хмара;
нехай чорнота дня налякає його
Тієї ночі нехай опанує темрява;
нехай не приєднується до
днів року, нехай не входить у число місяців
Ото, нехай ця ніч буде самотня, нехай не доноситься радісний голос
Нехай проклинають те, що проклинають день, хто готовий підняти жалобу
Нехай будуть темні зорі в сутінках його;
нехай шукає світла,
але не мають;
і нехай не бачить світанку дня
Бо воно не зачинило дверей маминого лона і не приховало смутку від мого
очі
Чому я помер не з утроби?
чому я не віддав привида, коли вийшов
живіт?
Чому мені завадили коліна?
або чому груди, які я маю смоктати?
Наразі я мав би лежати спокійно й мовчати
Я мав би спати: тоді я був у спокої
З царями й порадниками землі, що збудували для себе безлюдні місця
себе;
Або з князями, що мали золото, які наповнювали свої доми сріблом:
Або як прихованих передчасних пологів у мене не було;
як немовлята, які ніколи не бачили світла
Там безбожні перестають турбуватися;
і там стомлені спочивають
Там ув'язнені відпочивають разом;
і слуга вільний від свого пана
Тому тому, хто в біді, дається світло, а гіркому — життя
душа;
Який жадає смерті, але вона не приходить;
і копати для цього більше, ніж для hid
скарби;
Які дуже радіють, коли знайдуть могилу?
Чому світло дається людині, чия дорога захована, і яку Бог загородив?
Я не був у безпеці, я не мав спокою, я не був спокійним;
все ж прийшла біда