Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Jeszcze W Zielone Gramy, виконавця - Raz Dwa Trzy. Пісня з альбому Mlynarski, у жанрі Поп
Дата випуску: 09.06.2007
Лейбл звукозапису: 4everMUSIC
Мова пісні: Польський
Jeszcze W Zielone Gramy(оригінал) |
Przez kolejne grudnie, maje człowiek goni jak szalony |
A za nami pozostaje sto okazji przegapionych |
Ktoś wytyka nam co chwilę w mróz czy w upał, w zimie, w lecie |
Szans niedostrzeżonych tyle |
I ktoś rację mam, lecz przecież |
Jeszcze w zielone gramy, jeszcze nie umieramy |
Jeszcze któregoś rana odbijemy się od ściany |
Jeszcze wiosenne deszcze obudzą ruń zieloną |
Jeszcze zimowe śmiecie na ogniskach wiosny spłoną |
Jeszcze w zielone gramy, jeszcze wzrok nam się pali |
Jeszcze się nam pokłonią ci, co palcem wygrażali |
My możemy być w kłopocie, ale na rozpaczy dnie |
Jeszcze nie, długo nie |
Więc nie martwmy się, bo w końcu |
Nie nam jednym się nie klei |
Ważne, by choć raz w miesiącu mieć dyktando u nadziei |
Żeby w serca kajeciku po literkach zanotować |
I powtarzać sobie cicho takie prościuteńkie słowa |
Jeszcze w zielone gramy, jeszcze nie umieramy |
Jeszcze się spełnią nasze, piękne dni, marzenia, plany |
Tylko nie ulegajmy przedwczesnym niepokojom |
Bądźmy jak stare wróble, które stracha się nie boją |
Jeszcze w zielone gramy, choć skroń niejedna siwa |
Jeszcze sól będzie mądra, a oliwa sprawiedliwa |
Różne drogi nas prowadzą, lecz ta która w przepaść rwie |
Jeszcze nie, długo nie |
Jeszcze w zielone gramy, chęć życia nam nie zbrzydła |
Jeszcze na strychu każdy klei połamane skrzydła |
I myśli sobie Ikar, co nie raz już w dół runął |
Jakby powiało zdrowo to bym jeszcze raz pofrunął |
Jeszcze w zielone gramy, choć życie nam doskwiera |
Gramy w nim swoje role, naturszczycy bez suflera |
W najróżniejszych sztukach gramy, lecz w tej co się skończy źle |
Jeszcze nie, długo nie |
(переклад) |
Весь наступний грудень мій чоловік шалено ганяється |
А за нами сотня втрачених можливостей |
Хтось вказує нам час від часу в мороз чи спеку, взимку, влітку |
Так багато непомічених можливостей |
І я правий, але все ж |
Ми все ще граємо в зелені, ми ще не вмираємо |
Ще одного ранку ми відскочимо від стіни |
Ще весняні дощі розбудять зелений рій |
Ще зимове сміття на вогнищах весни буде горіти |
Ми ще граємо зеленими, очі ще горять |
Ті, хто потиснув пальці, вклоняться нам |
Ми можемо потрапити в біду, але в глибині відчаю |
Ще ні, недовго |
Тож давайте не хвилюватися, тому що зрештою |
Ми не прив’язані до всіх них |
Важливо хоча б раз на місяць мати диктант в надії |
Щоб записати букви в серці книги |
І повторювати собі мовчки такі прості слова |
Ми все ще граємо в зелені, ми ще не вмираємо |
Наші прекрасні дні, мрії та плани все одно здійсняться |
Тільки давайте не піддаватися передчасним тривогам |
Будьмо, як старі горобці, які не бояться |
Ми все ще граємо зеленим, хоча багато храмів сірі |
Але сіль буде мудрою, а олія справедливою |
Різні шляхи ведуть нас, але та, що рветься в прірву |
Ще ні, недовго |
Ще граємо в зелені ігри, воля до життя не гидка |
Ще на горищі всі клеять зламані крила |
І думає Ікар, який не раз падав |
Якби був здоровий вітерець, я б полетів знову |
Ми все ще граємо в зелені, хоча наше життя клопітне |
Ми граємо в ньому свої ролі, натурально без суфлера |
Ми граємо в різних виставах, але в тих, які закінчаться погано |
Ще ні, недовго |