Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Не успел, виконавця - Poligon.
Дата випуску: 19.12.2014
Мова пісні: Російська мова
Не успел(оригінал) |
Миг за мигом догорают дни, |
Эти пыльные стены — мы всегда в них одни… |
В душных квартирах, словно в грязной тюрьме, |
Мы даём мечтам умереть в себе! |
Но наступает время, пробивают часы, |
Приходят мысли о том, чего не сделал ты, |
О том, что столько хотелось успеть, |
Но где тот ластик, что даст |
Все ошибки стереть? |
Знаешь и не знаешь, находишь и теряешь, |
А свет в конце тоннеля — это поезд на путях! |
День за днём проходит и жизнь к концу подходит, |
А всё что так хотел ты… не успел! |
II. |
Жизнь, как река: нас уносит волнами |
И холодный поток оставляет без сил. |
Разрывая на части, погружая в глубины, |
Она в пыль растирает всё, что ты так любил! |
Хороводы теней… Незнакомые лица… |
В них теряя друзей, мы находим врагов. |
И, потратив всю жизнь на пустые стремления, |
Мы погрязнем в трясине несбывшихся снов. |
III. |
Словно стрелки часов, ты бежишь круг за кругом, |
Испугавшись успеть, так спешишь опоздать. |
Не хочешь смириться и себе признаться, |
Что теперь слишком поздно хоть что-то менять! |
Размытый силуэт, ты — тень среди людей, |
Жизнь превратил в могилу и схоронился в ней. |
И разум костенеет, и страх грызёт тебя: |
Ты хочешь, но не можешь вырваться со дна… |
(переклад) |
Миттю за миттю догоряють дні, |
Ці пильні стіни—ми завжди в них одні… |
У душних квартирах, немов у брудній в'язниці, |
Ми даємо мріям померти в собі! |
Але настає час, пробиває годинник, |
Приходять думки про те, чого не зробив ти, |
Про те, що стільки хотілося встигнути, |
Але де ту гумку, що дасть |
Усі помилки стерти? |
Знаєш і не знаєш, знаходиш і втрачаєш, |
А світло в кінці тунелю — це поїзд на шляхах! |
День за днем минає і життя до кінця підходить, |
А все що так хотів ти... не встиг! |
ІІ. |
Життя, як річка: нас забирає хвилями |
І холодний потік залишає без сил. |
Розриваючи на частини, занурюючи в глибини, |
Вона в пил розтирає все, що ти так любив! |
Хороводи тіней… Незнайомі особи… |
В них втрачаючи друзів, ми знаходимо ворогів. |
І, витративши все життя на порожні прагнення, |
Ми зануримося в трясовині нездійснених снів. |
ІІІ. |
Немов стрілки годинника, ти біжиш коло за кругом, |
Злякавшись встигнути, то поспішаєш запізнитися. |
Не хочеш змиритися і собі зізнатися, |
Що тепер надто пізно хоч щось міняти! |
Розмитий силует, ти — тінь серед людей, |
Життя перетворив на могилу і поховався в ній. |
І розум кістіє, і страх гризе тебе: |
Ти хочеш, але не можеш вирватися з дна ... |