| Вот уже сколько лет, постаревший и одинокий,
| Ось уже скільки років, постарілий і одинокий,
|
| Ежик ищет какой-нибудь выход из пены тумана.
| Їжачок шукає якийсь вихід із піни туману.
|
| Вот уже сколько лет он пытается выйти к дороге,
| Ось уже скільки років він намагається вийти до дороги,
|
| Но вокруг только поле в тумане. | Але навколо тільки поле в тумані. |
| И даже не странно,
| І навіть не дивно,
|
| Что его не разыскивают. | Що його не розшукують. |
| А кому его ждать-то?
| А кому його чекати?
|
| Мишка умер, наверно, давно от нехватки варенья.
| Ведмедик помер, мабуть, давно від нестачі варення.
|
| А больше и нет никого. | А більше й немає нікого. |
| Разве только лошадка…
| Хіба тільки конячка…
|
| Да и та не больше, чем вымысел воображенья.
| Так і та не більше, ніж вигадка уяви.
|
| Вот уже сколько лет пронеслось, и Алиса забыла
| Ось уже скільки років промайнуло, і Аліса забула
|
| О чудесной стране и с счастливой чеширской улыбкой
| Про чудесну країну і з щасливою чеширською посмішкою
|
| Она гонится за ритмом жизни с упорством Ахилла
| Вона женеться за ритмом життя з упертістю Ахілла
|
| И не может догнать. | І не може наздогнати. |
| Потому и улыбка так зыбка.
| Тому і посмішка так хитка.
|
| А страною чудес и мечтаний теперь стала Франция.
| А країною чудес і мрій тепер стала Франція.
|
| Жаль, безумный отец математик в наследство оставил
| Шкода, божевільний батько математик у спадок залишив
|
| Только книжку, а не состоянье. | Тільки книжку, а не стан. |
| Да что уж ругаться и Грустить? | Так що вже лаятися і сумувати? |
| Надо принца искать. | Треба шукати принца. |
| А принц на расстоянии
| А принц на віддалі
|
| Далеко-далеко от Земли с баобабом сражается,
| Далеко-далеко від Землі з баобабом бореться,
|
| И грустит об увядшем цветке. | І сумує про в'ялу квітку. |
| Да без настроения
| Так без настрою
|
| Иногда полистает книжонку про то, как направился
| Іноді погортає книжечку про те, як попрямував
|
| Ежик в страшный туман к загрустившему другу с вареньем. | Їжачок у страшний туман до загрустілого друга з варенням. |