| Комната прокурена, режет дым глаза,
| Кімната прокурена, ріже дим ока,
|
| в банке из-под соуса мирно спит гюрза.
| у банку з-під соусу мирно спить гюрза.
|
| За столом сидит майор, молча пьёт вино…
| За столом сидить майор, мовчки п'є вино...
|
| Словно зайчик солнечный орден у него.
| Немов зайчик сонячний орден у нього.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Сам себе теперь судья отставной майор.
| Сам собі тепер суддя відставний майор.
|
| Знает, что и знать нельзя, отставной майор.
| Знає, що й знати не можна, відставний майор.
|
| Видел смерть в чужих глазах отставной майор.
| Бачив смерть у чужих очах відставний майор.
|
| У него на сапогах пыль афганских гор…
| У нього на чоботях пил афганських гір…
|
| Ни жены, ни дочери, только дым побед.
| Ні дружини, ні дочки, тільки дим перемог.
|
| За ночь разлетается пачка сигарет.
| За ніч розлітається пачка цигарок.
|
| Костыли да свежий шов поперёк груди.
| Милиці та свіжий шов поперек грудей.
|
| И не ведает майор, что там впереди…
| І не відає майор, що там попереду...
|
| Припев.
| Приспів.
|
| Он сидит весь день один,
| Він сидить весь день один,
|
| голова полна седин,
| голова сповнена сивини,
|
| вспоминает про друзей,
| згадує про друзів,
|
| помнит слёзы матерей…
| пам'ятає сльози матерів.
|
| Он помнит пыль афганских гор
| Він пам'ятає пил афганських гір
|
| и солнцем выжженный простор,
| і сонцем випалений простір,
|
| «Камаза"рёв, разрывы пуль,
| «Камаза» рев, розриви куль,
|
| и будто вновь сжимает руль…
| і ніби знову стискає кермо...
|
| Он как отец и как комбат
| Він як батько і як комбат
|
| в атаку поднимал солдат,
| в атаку піднімав солдат,
|
| но вот теперь, среди берёз,
| але ось тепер, серед берез,
|
| он ставит на ребро вопрос:
| він ставить на ребро питання:
|
| он до конца отдал свой долг,
| він до кінця віддав свій обов'язок,
|
| он сделал всё, что сделать смог,
| він зробив все, що зробити зміг,
|
| так почему же до сих пор
| так чому вже досі
|
| глотает пыль афганских гор майор?! | ковтає пил афганських гір майор? |