| Сьогодні сліпа жінка запитала мене:
|
| Синку, що ти бачиш на небі?
|
| Не знаю чому, але я сказав:
|
| Сонце.
|
| Але сонця ніхто ніколи не бачив,
|
| Це просто проклята лампа, яку хтось повісив,
|
| І ніхто ніколи не зрозуміє —
|
| Це не сонце, це просто лампа
|
| Я не хочу сказати, що я все знаю,
|
| Люди кажуть мені, що я хворий,
|
| Але одного дня мій Господь дасть мені відповідь.
|
| Далека дорога, і я такий самотній,
|
| Це новий день
|
| Але я досі відчуваю себе живим.
|
| Біль повільно вбиває мій мозок,
|
| Шум потяга, що проїжджає,
|
| Хтось увімкнув дощ,
|
| Знову.
|
| Я намагаюся забути, але я не можу, я не можу,
|
| Ці прокляті виродки не виходять із моєї голови,
|
| І я хочу спати, але не можу знайти ліжко,
|
| Мене все так злютить,
|
| Я намагаюся забути, але я не можу, я не можу,
|
| І ніхто ніколи не зрозуміє,
|
| Але одного дня мій Господь дасть мені відповідь.
|
| Далека дорога, і я такий самотній,
|
| Це новий день, але я досі відчуваю себе живим. |