Переклад тексту пісні Верёвочка - Натан Эфрос, Пётр Ярославцев

Верёвочка (оригінал)

Весна, весна на улице,
Весенние деньки!
Как птицы, заливаются
Трамвайные звонки.
Шумная, веселая,
Весенняя Москва.
Еще не запыленная,
Зеленая листва.
Галдят грачи на дереве,
Гремят грузовики.
Весна, весна на улице,
Весенние деньки!
Тут прохожим не пройти:
Тут веревка на пути.
Хором девочки считают
Десять раз по десяти.
Это с нашего двора
Чемпионы, мастера
Носят прыгалки в кармане,
Скачут с самого утра.
Во дворе и на бульваре,
В переулке и в саду,
И на каждом тротуаре
У прохожих на виду,
И с разбега,
И на месте,
И двумя ногами
Вместе.
Вышла Лидочка вперед.
Лида прыгалку берет.
Скачут девочки вокруг
Весело и ловко,
А у Лидочки из рук
Вырвалась веревка.
— Лида, Лида, ты мала!
Зря ты прыгалку взяла!—
Лида прыгать не умеет,
Не доскачет до угла!
Рано утром в коридоре
Вдруг раздался топот ног.
Встал сосед Иван Петрович,
Ничего понять не мог.
Он ужасно возмутился,
И сказал сердито он:
— Почему всю ночь в передней
Кто-то топает, как слон?
Встала бабушка с кровати —
Все равно вставать пора.
Это Лида в коридоре
Прыгать учится с утра.
Лида скачет по квартире
И сама считает вслух.
Но пока ей удается
Досчитать всего до двух.
Лида просит бабушку:
— Немножко поверти!
Я уже допрыгала
Почти до десяти.
— Ну,— сказала бабушка,—
Не хватит ли пока?
Внизу, наверно, сыплется
Известка с потолка.
Весна, весна на улице,
Весенние деньки!
Галдят грачи на дереве,
Гремят грузовики.
Шумная, веселая,
Весенняя Москва.
Еще не запыленная,
Зеленая листва.
Вышла Лидочка вперед,
Лида прыгалку берет.
— Лида, Лида!
Вот так Лида!
Раздаются голоса.
—
Посмотрите, это Лида
Скачет целых полчаса!
— Я и прямо,
Я и боком,
С поворотом,
И с прискоком,
И с разбега,
И на месте,
И двумя ногами
Вместе...
Доскакала до угла.
— Я б не так еще могла!
Весна, весна на улице,
Весенние деньки!
С книжками, с тетрадками
Идут ученики.
Полны веселья шумного
Бульвары и сады,
И сколько хочешь радуйся,
Скачи на все лады.

(переклад)

Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Як птахи, заливаються
Трамвайні дзвінки
Шумна, весела,
Весняна Москва.
Ще не запилена,
Зелене листя.
Галдять граки на дереві,
Гримлять вантажівки.
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Тут перехожим не пройти:
Тут мотузка на дорозі.
Хором дівчатка рахують
Десять разів по десять.
Це з нашого двору
Чемпіони, майстри
Носять стрибки в кишені,
Скачуть із самого ранку.
У дворі та на бульварі,
У провулку та в саду,
І на кожному тротуарі
У перехожих на виду,
І з розбігу,
І на місці,
І двома ногами
Разом.
Вийшла Лідочка вперед.
Ліда стрибає бере.
Скачуть дівчатка довкола
Весело і вправно,
А у Лідочки з рук
Вирвалася мотузка.
- Лідо, Лідо, ти мала!
Даремно ти стрибалку взяла!
Ліда стрибати не вміє,
Не доскочить до кута!
Рано вранці у коридорі
Раптом пролунав тупіт ніг.
Встав сусід Іван Петрович,
Нічого не міг зрозуміти.
Він страшенно обурився,
І сказав сердито він:
- Чому всю ніч у передній
Хтось тупає, як слон?
Встала бабуся з ліжка.
Все одно вставати час.
Це Ліда у коридорі
Стрибати вчиться з ранку.
Ліда скаче по квартирі
І сама рахує вголос.
Але поки що їй вдається
Дорахувати лише до двох.
Ліда просить бабусю:
- Трохи повертай!
Я вже дострибала
Майже до десятої.
— Ну,— сказала бабуся,—
Чи не вистачить поки що?
Внизу, мабуть, сиплеться
Вапно зі стелі.
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Галдять граки на дереві,
Гримлять вантажівки.
Шумна, весела,
Весняна Москва.
Ще не запилена,
Зелене листя.
Вийшла Лідочка вперед,
Ліда стрибає бере.
- Лідо, Лідо!
Отак Ліда!
Лунають голоси.
-
Подивіться, це Ліда
Скаче цілих півгодини!
- Я і прямо,
Я і боком,
З поворотом,
І з підскоком,
І з розбігу,
І на місці,
І двома ногами
Разом...
Доскакала до кута.
— Я б ще не могла!
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
З книжками, з зошитами
Ідуть учні.
Сповнені веселощів шумного
Бульвари та сади,
І скільки хочеш радуйся,
Скачи на всі лади.