Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Не зову, виконавця - Mozee Montana. Пісня з альбому Flashback, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 17.10.2018
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Союз Мьюзик
Мова пісні: Російська мова
Не зову(оригінал) |
Салют, мне двадцать один и… |
Я не добилась в своей жизни ровным счётом ничего |
Я распылялась на людей, которые меня не ценили |
Делала то, за что мне сейчас стыдно, |
Но знаешь, когда я выхожу на сцену |
И вижу сотни горящих глаз |
Я живу, понимаешь, живу по настоящему |
И… Как бы не было плохо в начале |
Сейчас я ценю то |
Что у меня есть возможность |
Помочь тем, кто мне верит |
Ты многому меня научил, спасибо за всё |
Я знаю, ты меня уже не слышишь |
Я слишком многое взвалила на себя |
Моё поколение губит то, отчего я ещё завишу |
Мы оступаемся, цепляясь за суть бытия |
И много ли ошибок, |
Но если жизнь у нас одна, не похуй ли |
Если есть те, кто могут вмиг её отнять |
И смысла в ней намного меньше, чем от кэса |
Что я подожгу от плитки |
Оставлю от себя убытки |
Мне эти съёмные углы так и не стали домом |
Как и не станет близким этот миллион знакомых |
И от обиды замыкать дыхание в зобу, |
Но больше тебя я не зову |
Я не зову, я не зову |
Я больше не зову тебя |
Я не зову, я не зову |
Я больше не зову тебя |
Я не зову, я не зову |
Я больше не зову тебя |
Я не зову, я не зову |
Я больше не зову тебя |
(переклад) |
Салют, мені двадцять один і... |
Я не добилася у своєму житті зовсім нічого |
Я розпорошувалася на людей, які мене не цінували |
Робила те, за що мені зараз соромно, |
Але знаєш, коли я виходжу на сцену |
І бачу сотні очей, що горять |
Я живу, розумієш, живу по справжньому |
І… Як би не було погано на початку |
Зараз я ціную то |
Що в мене є можливість |
Допомогти тим, хто мені вірить |
Ти багато чого мене навчив, дякую за все |
Я знаю, ти мене вже не чуєш |
Я надто багато чого звалила на себе |
Моє покоління губить те, чому я ще залежу |
Ми заступаємося, чіпляючись за суть буття |
І багато або помилок, |
Але якщо життя у нас одне, не похуй ли |
Якщо є ті, хто можуть вмить її відняти |
І смислу в ній набагато менше, ніж від кеса |
Що я підпалю від плитки |
Залишу від себе збитки |
Мені ці знімні кути так і не стали домом |
Як і не стане близьким цей мільйон знайомих |
І від образи замикати дихання в зобу, |
Але більше тебе я не покличу |
Я не кличу, я не кличу |
Я більше не кличу тебе |
Я не кличу, я не кличу |
Я більше не кличу тебе |
Я не кличу, я не кличу |
Я більше не кличу тебе |
Я не кличу, я не кличу |
Я більше не кличу тебе |