Переклад тексту пісні Тишина - Мосты, FAME, Макстар

Тишина (оригінал)

О чём молчат сегодня улицы, скажи
Куда манят
Неоновые виражи
За чем ты гнался и чем так дорожил
Чтоб наконец понять, что просто даром жил
Время не ждёт
Смываем следы сегодняшним завтра
И все куда-то мы летим за годом год
Теряя то, что не вернётся обратно
Прислушиваться к голосу внутри
Или запутаться в плетении интриг
На перекрёстке тысячи дорог
Найти свою без помощи дорог
И не терять свой путь больше никогда
Что бы там ни было вокруг
Внутри у каждого есть мудрости звезда
Которая засветит так внезапно вдруг
Я переехал в этот странный большой город
Новые друзья и школа на
Мокрый асфальт скоро листьями укроет
И я был рад тогда, что нас было трое
Снимали хату, на Ленинградке вроде
Родители были живы, и не в разводе
Там до сих пор есть кинотеатр, на площади
Я б всё отдал, но бог меня не пощадил
Теперь один, единственный потомок
Старый трамвай уже не ездит по мосту Патона
То что теряем — осознаём потом мы
Спал чаще в клубах, чем оставался дома
Может быть, я бы так не смог,
Но со мною эта тишина
Может быть, в этом был бы толк,
Но мы все разные
В этой тишине
Дождь стучит по крышам
Сонных улиц
Время нас не ждёт
Растворится в ней
Фонари сутулятся в моём окне
В сердце тает лёд
Призыв сентября, бегут портфели
По улице родной, где ездил мой велик
Соседи под биты
Стучат по батарее,
А всё-таки детьми
Мы были добрее
Давай за дружбу, так будет веселей,
Но на размытом фоне вряд-ли разглядишь друзей
И все рисуются
Как любят русский мат
Все мы патриоты, морозим военкомат
И если бы не парни на американских Доджах
Мы бы с ней могли б тогда позажигать подольше
На пати каблуки повыше, юбки покороче
Никто ничё не значит, но все кого-то корчат
С милыми лицами опять мимо милиции
С глупыми мыслями, как бы с ними помириться
Бы.
Кому сейчас 22 — 30 будет через 8
Опали листья наступила…
В этой тишине
Дождь стучит по крышам
Сонных улиц
Время нас не ждёт
Растворится в ней
Фонари сутулятся в моём окне
В сердце тает лёд

Тишина (переклад)

Про що мовчать сьогодні вулиці, скажи
Куди манять
Неонові віражі
За чим ти гнався і чим так дорожив
Щоб нарешті зрозуміти, що просто задарма жив
Час не чекає
Змиваємо сліди сьогоднішнім завтра
І все кудись ми летимо за роком рік
Втрачаючи те, що не повернеться назад
Прислухатися до голосу всередині
Або заплутатися в плетінні інтриг
На перехресті тисячі доріг
Знайти свою без допомоги доріг
І не втрачати свій шлях більше ніколи
Що там не було навколо
Всередині у кожного є мудрості зірка
Яка засвітить так раптом раптом
Я переїхав до цього дивного великого міста
Нові друзі та школа на
Мокрий асфальт незабаром листям укриє
І я був радий тоді, що нас було троє
Знімали хату, на Ленінградці начебто
Батьки були живі, і не в розлученні
Там досі є кінотеатр, на площі
Я б все віддав, але бог мене не пощадив
Тепер один, єдиний нащадок
Старий трамвай уже не їздить мостом Патона
Те, що втрачаємо — усвідомлюємо потім ми
Спав частіше в клубах, ніж залишався вдома
Можливо, я би так не зміг,
Але зі мною ця тиша
Можливо, в цьому був би толк,
Але ми всі різні
У цій тиші
Дощ стукає по дахах
Сонних вулиць
Час нас не чекає
Розчиниться в ній
Ліхтарі сутуляться у моєму вікні
У серці тане лід
Заклик вересня, біжать портфелі
По вулиці рідній, де їздив мій великий
Сусіди під біти
Стукають по батареї,
А все-таки дітьми
Ми були добрішими
Давай за дружбу, так буде веселіше,
Але на розмитому фоні навряд чи розглянеш друзів
І всі малюються
Як люблять російський мат
Усі ми патріоти, морозимо військкомат
І якщо би не хлопці на американських Доджах
Ми б з неї могли б тоді запалити довше
На паті каблуки вище, спідниці коротші
Ніхто нічого не означає, але всі когось корчать
З милими особами знову повз міліцію
З дурними думками, як би з ними помиритися
Б.
Кому зараз 22—30 буде через 8
Опалі листя настало.
У цій тиші
Дощ стукає по дахах
Сонних вулиць
Час нас не чекає
Розчиниться в ній
Ліхтарі сутуляться у моєму вікні
У серці тане лід