Переклад тексту пісні Monument - Monoliza (Монолиза)

Monument (оригінал)

Время не ждет, уползает на корточках, как через форточку дым.
И раза два, я пыталась держать, но в руках лишь его рукава.
Всё ничего, но уносит с собой в чемоданах тряпье не свое.
С счастьем штаны и рожденье в рубашке мое.
Припев:
Без них — я памятник!
Я цель для голубей туманным утром.
И маятник моих идей в бетон попал как-будто.
Не гнутся больше линии, застыв в объятьях инея.
Лишь надписи прохожих: «Я был тут…»
Время, как птица — стремится, и облаком ляжет годам на ресницы.
Не повторится.
И меряя жизнью, осталась одна единица…
И пусть уходит, но только оставит мне связку ключей от комода,
С полками пыли от радости прожитых дней.
Припев:
Без них — я памятник!
Я цель для голубей туманным утром.
И маятник моих идей в бетон попал как-будто.
Не гнутся больше линии, застыв в объятьях инея.
Лишь надписи прохожих: «Я был тут…»
Кто в группе риска, тот часто на кухне читает кривые записки:
«Скоро исчезну полуденной тенью, меня береги!" — подпись: «Время».
Пусть исчезает, уходом своим на дорогах мой след заметает,
Мне оставляя в подарок одну неизбежность.
Припев:
Без них — я памятник!
Я цель для голубей туманным утром.
И маятник моих идей в бетон попал как-будто.
Не гнутся больше линии, застыв в объятьях инея.
Лишь надписи прохожих: «Я был тут…»
Я памятник!
Я цель для голубей туманным утром.
И маятник моих идей в бетон попал как-будто.
Не гнутся больше линии, застыв в объятьях инея.
Лишь надписи прохожих: «Я был тут…»

(переклад)

Час не чекає, повзає на скоринках, як через кватирку дим.
І рази два, я намагалася тримати, але в руках лише його рукава.
Все нічого, але носить з собою в валізах ганчір'я не своє.
З щастям штани і народження в сорочці моє.
Приспів:
Без них — я пам'ятник!
Я мета для голубів туманного ранку.
І маятник моїх ідей у бетон потрапив начебто.
Не¦гнутись більше лінії, застигши в обіймах інею.
Лише написи перехожих: «Я був тут…»
Час, як птах — прагне, і хмарою ляже рокам на вії.
Не повториться.
І вимірюючи життям, залишилася одна одиниця...
І нехай іде, але тільки залишить мені зв'язку ключів від комоду,
З полками пилу від радості прожитих днів.
Приспів:
Без них — я пам'ятник!
Я мета для голубів туманного ранку.
І маятник моїх ідей у бетон потрапив начебто.
Не¦гнутись більше лінії, застигши в обіймах інею.
Лише написи перехожих: «Я був тут…»
Хто в групі ризику, той часто на кухні читає криві записки:
«Незабаром зникну полуденною тінню, мене бережи!» — підпис: «Час».
Нехай зникає, відходом своїм на дорогах мій слід замітає,
Мені залишаючи в подарунок одну неминучість.
Приспів:
Без них — я пам'ятник!
Я мета для голубів туманного ранку.
І маятник моїх ідей у бетон потрапив начебто.
Не¦гнутись більше лінії, застигши в обіймах інею.
Лише написи перехожих: «Я був тут…»
Я пам'ятник!
Я мета для голубів туманного ранку.
І маятник моїх ідей у бетон потрапив начебто.
Не¦гнутись більше лінії, застигши в обіймах інею.
Лише написи перехожих: «Я був тут…»