Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Je vis, виконавця - Milk Coffee & Sugar. Пісня з альбому Milk Coffee and Sugar, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 09.05.2010
Лейбл звукозапису: 6D
Мова пісні: Французька
Je vis(оригінал) |
Je vis maintenant sans rien attendre de mon trépas |
Car les promesses de l’au-delà |
Sont des promesses qui ne se vérifient pas |
Autant vivre, le paradis c’est sélect' |
Y’a des videurs et des physios aux portes du céleste |
Je vis parce que le temps qui passe c’est ma seule angoisse |
Enfin j’veux vivre parce que je souhaite laisser des traces |
Des chansons, un roman, un gosse qui porterait mon nom |
J’entends mon cœur mais je sens l’air dans mes poumons |
Vivre avant qu’ils formatent nos rimes en prose à l’eau de rose |
Et que mes vapeurs de révolté atteignent leur ménopause |
Vivre pour dire aux proches qu’on les aime |
Qu’on est loin d'être parfait mais qu’on jure qu’on essaye |
Je vis donc je combats, donc j’y crois encore |
Qu’un autre monde est possible et qu’on va changer l’décor |
Vivre aussi pour l’humain, apaiser ses souffrances |
Car un homme qui crie Césaire n’est pas un ours qui danse |
Au diable le troupeau de tous les gens sensés |
Qui restent les bras croisés sur des routes déjà tracées |
Je détale quand le rêve devient commercial |
Parce que vivre c’est prendre l’air et zyeuter les étoiles |
C’est être un funambule, un mégot sur un trottoir |
Je vous salue car je partirai sans vous dire au revoir |
A toutes mes rimes et pensées que j'évacues sur un buvard |
Voici l’empreinte de mon cul sur Hollywood Boulevard |
Je vis (je vis), aujourd’hui comme au début |
Sur des sentiers battus, sur le goudron des rues |
Je vis (je vis), comme une trace de sud au nord |
La goutte de sang qu’on essore de bijoux en or |
Je vis (je vis), comme un mégot d’espoir |
Parti en fumée, écrasé sur les trottoirs |
Je vis (je vis), comme sur un fil |
En équilibre entre l’Afrique et l’exil |
Rime sous l’qalam j'écris sur dix rames de feuilles d’igname |
Influence que j’cultive loin d’Paname reçoit les dirhams |
Encre latérite la plume sucre de canne |
Mes vers ressemblent au tapis du festival de Cannes |
Les tanks glissent sur des peaux de banane, réelle est la fiction |
A côté les mômes jouent la Coupe d’Afrique des nations |
J’ai un peu d’verbe, je n’ai pas d’armes |
Entre shalom et salam je suis la passerelle des tam-tam |
A la frontière mon frère, ne te laisse pas prendre |
Laisse la pomme — elle est amère -, suce la mangue |
Sur ma route vas-y viens c’est une piste noire |
Je vais t’apprendre à skier en voiture près des trottoirs |
T’as la goutte au nez, c’est la poussière c’est la terre |
T’as la bave aux lèvres y’a trop de chères célibataires |
Mets tes sandales, tes orteils étouffent dans tes santiags |
Tu vois t’arrive à me faire rire même sans blagues |
Tu mériterais quelques pièces quelques francs CFA |
Pour toi respirer sans argent c’est fade |
Tiens voici un peu d’monnaie, et des mouches tsé-tsé |
Puisque tout se deale le palu comme la CC |
Calebasse, beignet sur la tête |
Depuis qu’j’marche avec ma couronne je suis wanted |
Ils me recherchent en banlieue alors qu’je suis dans la brousse |
Je vis là où NTM remplace Nouss |
Je vis aujourd’hui comme au début |
Sur des sentiers battus, sur le goudron des rues |
Je vis comme une trace de sud au nord |
La goutte de sang qu’on essore de bijoux en or |
Je vis comme un mégot d’espoir |
Parti en fumée, écrasé sur les trottoirs |
Je vis comme sur un fil |
En équilibre entre l’Afrique et l’exil |
Parce qu’on meurt demain je vis aujourd’hui |
Je vis comme au premier jour, comme au premier cri |
(переклад) |
Зараз я живу, нічого не чекаючи від своєї смерті |
Тому що обіцянки поза межами |
Це обіцянки, які не збуваються |
Можна жити, рай вибраний |
Біля райських воріт стоять вишибали й фізіотерапевти |
Я живу, тому що плин часу - це моя єдина тривога |
Нарешті я хочу жити, бо хочу залишити сліди |
Пісні, роман, хлопчик, названий на честь мене |
Я чую своє серце, але відчуваю повітря в легенях |
Живіть до того, як вони оформили наші рими в прозі з рожевою водою |
І мої випари бунту досягають менопаузи |
Жити, щоб сказати близьким, що ми їх любимо |
Що ми далекі від досконалості, але ми присягаємось, що намагаємося |
Я живу, тому борюся, тому я все ще вірю |
Що можливий інший світ і що ми збираємося змінити декорації |
Живіть і для людей, заспокоюйте їх страждання |
Тому що людина, яка кричить Сезар, не є танцюючим ведмідем |
До біса табун усіх розумних людей |
Які стоять без діла на вже намальованих дорогах |
Я злітаю, коли мрія стає комерційною |
Бо жити — це брати повітря й дивитися на зірки |
Це канатоходець, недопалок на тротуарі |
Вітаю вас, бо піду, не попрощавшись з вами |
На всі мої віршики та думки, які я евакуюю на промоканні |
Ось мій відбиток дупи на Голлівудському бульварі |
Живу (живу), сьогодні як на початку |
По битій доріжці, на просмолених вулицях |
Живу (живу), як слід з півдня на північ |
Крапля крові, вичавлена із золотих прикрас |
Живу (живу), як недопалок надії |
Злетів у дим, роздавився на тротуарах |
Живу (живу), як на дроті |
У балансі між Африкою і вигнанням |
Риму під калам я пишу на десяти пачках листя ямсу |
Вплив, який я культивую далеко від Панами, отримує дирхеми |
латеритові чорнила з тростинного цукру |
Мої вірші схожі на килим Каннського фестивалю |
Танки ковзають по банановій шкірці, реальність - це вигадка |
Поруч діти грають на Кубку африканських націй |
У мене є маленьке дієслово, у мене немає зброї |
Між шаломом і саламом я міст том-томів |
На кордоні брате, не впіймайся |
Залиште яблуко — воно гірке — посмоктайте манго |
По дорозі йди, це чорна доріжка |
Я навчу тебе кататися на лижах на машині біля тротуарів |
У тебе в носі крапля, це пил, це земля |
Тобі течуть слюни, там занадто багато дорогих холостяків |
Одягни сандалі, пальці задихаються в ковбойських чоботях |
Бачиш, тобі вдається розсмішити мене навіть без жартів |
Ви заслуговуєте на кілька монет, кілька франків КФА |
Для вас дихати без грошей м’яко |
Ось тут якась зміна, а цеце літає |
Оскільки все стосується малярії, як CC |
Калебас, пончик на голові |
Оскільки я ходжу зі своєю короною, я в розшуку |
Вони шукають мене в передмісті, поки я в кущах |
Я живу там, де NTM замінює Ноуса |
Сьогодні я живу як на початку |
По битій доріжці, на просмолених вулицях |
Я живу як слід з півдня на північ |
Крапля крові, вичавлена із золотих прикрас |
Я живу як недопалок надії |
Злетів у дим, роздавився на тротуарах |
Я живу на дроті |
У балансі між Африкою і вигнанням |
Тому що ми помремо завтра, я живу сьогодні |
Я живу як перший день, як перший крик |