| Один спалах — я бачу своє життя перед мною
|
| Один збій — він зникає з моєї свідомості
|
| Незавершена подорож, я повернувся зі світла
|
| Чи це доля вогню?
|
| Як це може бути?
|
| Я лежу перед собою
|
| Навколо зібрана родина та друзі
|
| Я кричу
|
| Але ніхто не може мене почути
|
| Оточений людьми, яких я знаю, але такий самотній…
|
| Я дивлюся з іншого боку
|
| Прив’язаний до цієї плоті, що чіпляється за життя… До життя…
|
| Не можна повернутися — без допомоги нікого
|
| Не можу рухатися далі — так багато залишилося незробленим
|
| Не можу вирватися — звільни мене
|
| Тож виконайте що зробити — як я можу змусити вас побачити?
|
| Стільки днів тут поруч
|
| Стільки ночей я сиджу і плачу
|
| Бачиш мене?
|
| Ви не чуєте, як я називаю ваше ім’я?
|
| Іноді я впевнений, що ви бачите
|
| Ніби ти дивишся (на мене)
|
| Але ти йдеш геть, йдеш...
|
| Ой, ти не чуєш моїх криків?
|
| Я бачу світ в іншому світлі
|
| Я чую слова тих, хто вважає, що вони мають право
|
| Право робити вибір, який не належить їм
|
| Граючи в Бога
|
| Вони ніколи не сподіваються, що колись зрозуміють…
|
| Витягніть вилку, натисніть перемикач
|
| Дозволь мені покинути це пекельне життя
|
| Дозвольте мені померти по-своєму — це моє право
|
| Кажуть, що це неправильно — вони не бачать
|
| Вони зробили б те саме, якби на мому місці
|
| Настав час звільнити мене…
|
| Час іти
|
| Час йти — час прощатися
|
| Час іти
|
| Настав час виходити — і виходити на світло
|
| Час іти
|
| Ви будете знати, що я чекатиму вас з іншого боку
|
| Час іти
|
| Час йти — до побачення… |