| Унизу йде дощ, а на шляху — хмари
|
| Там, нагорі, цілий день сяють сонячні промені
|
| Я мушу продовжувати підійматися
|
| поки я не досягну вершини
|
| Немає часу зупинитися
|
| Тож слідуйте за мною
|
| Ой, чому ти не йдеш за мною?
|
| О, тоді, коли просвітить сонце
|
| І я буду дивитися на вас зверхньо
|
| Взяти мене за руку
|
| Світ зустріне нас там
|
| Разом ми можемо поділитися
|
| Земля обітована
|
| Десь на мене чекає веселка
|
| Десь драбина, щоб допомогти мені побачити
|
| Я мушу продовжувати підійматися
|
| поки я не досягну вершини
|
| Немає часу зупинитися
|
| Тож слідуйте за мною
|
| Ой, чому ти не йдеш за мною?
|
| О, тоді, коли просвітить сонце
|
| І я буду шукати тебе
|
| Щоб забрати мене
|
| Світ зустріне нас там
|
| Разом ми можемо поділитися
|
| Новий день
|
| Ні, подивіться, як світить сонце
|
| Він сяє на вас
|
| Щоб забрати вас
|
| І якщо ви підтримаєте мене
|
| Давайте люди, ми побачимо
|
| Абсолютно новий день
|
| О, все вище й вище, скоро я буду вільний
|
| Я хочу бути вільним
|
| Тепер мої очі вперше бачать
|
| Я мушу продовжувати підійматися
|
| поки я не досягну вершини
|
| Немає часу зупинитися
|
| Тож слідуйте за мною…
|
| О, тоді, коли просвітить сонце
|
| І я буду дивитися на вас зверхньо
|
| Взяти мене за руку
|
| Світ зустріне нас там
|
| Разом ми можемо поділитися
|
| Земля обітована
|
| Так, земля обітниця, дитино…
|
| І потім… |