Переклад тексту пісні Pensionnaires - Léo Ferré

Pensionnaires (оригінал)

L’une avait quinze ans, l’autre en avait seize;
Toutes deux dormaient dans la même chambre
C'était par un soir très lourd de septembre
Frêles, des yeux bleus, des rougeurs de fraise
Chacune a quitté, pour se mettre à l’aise
La fine chemise au frais parfum d’ambre
La plus jeune étend les bras, et se cambre
Et sa soeur, les mains sur ses seins, la baise
Puis tombe à genoux, puis devient farouche
Et tumultueuse et folle, et sa bouche
Plonge sous l’or blond, dans les ombres grises;
Et l’enfant, pendant ce temps-là, recense
Sur ses doigts mignons des valses promises
Et, rose, sourit avec innocence

(переклад)

Одному було п’ятнадцять, другому шістнадцять;
Вони обидва спали в одній кімнаті
Був дуже важкий вересневий вечір
Крупні, блакитні очі, полуничний рум’янець
Кожен пішов, щоб було зручно
Тонка сорочка зі свіжим ароматом бурштину
Наймолодша простягає руки і вигинає спину
А його сестра, руки на цицьках, трахає її
То падає на коліна, то стає лютим
І дебошир, і божевільний, і її рот
Пориньте під русяве золото, в сірі тіні;
А дитина, тим часом, на рахунку
На її милих пальчиках обіцяли вальси
І, троянда, невинно посміхається