Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La vie d'aristes, виконавця - Léo Ferré.
Дата випуску: 09.07.2014
Мова пісні: Французька
La vie d'aristes(оригінал) |
On s’est rencontré par hasard |
Ici, ailleurs ou autre part |
Il se peut que tu t’en souviennes |
Sans se connaître, on s’est aimé |
Même si ce n’est pas vrai |
Il faut croire à l’histoire ancienne |
Je t’ai donné ce que j’avais |
De quoi rêver, de quoi chanter |
Et tu croyais en ma bohème |
Mais si tu pensais, à vingt ans |
Qu’on peut vivre de l’air du temps |
Ton point de vue n’est plus le même |
Cette fameuse fin du mois |
Oui, depuis qu’on est toi et moi |
Nous revient sept fois par semaine |
Et nos soirées sans cinéma |
Et mon succès qui ne vient pas |
Et notre pitance incertaine |
Tu vois, je n’ai rien oublié |
De ce bilan triste à pleurer |
Qui constate notre faillite |
Il te reste encore de beaux jours |
Oh, profites-en, mon amour |
Car les années passent vite |
Et maintenant, tu vas partir |
Tous les deux, nous allons vieillir |
Chacun pour soi, comme c’est triste |
Tu pourras emporter le phono |
Moi, je conserve la piano |
Je continue ma vie d’artiste |
Un jour, on ne sait trop pourquoi |
Un étranger maladroit |
Lisant mon nom sur une affiche |
Te parlera de mes succès |
Mais, un peu triste, toi, qui sait |
Tu lui diras que je m’en fiche… |
(переклад) |
Ми зустрілися випадково |
Тут, там чи ще десь |
Ви можете пам'ятати |
Не знаючи один одного, ми любили один одного |
Навіть якщо це неправда |
Вірте в давню історію |
Я дав тобі те, що мав |
Про що мріяти, що співати |
А ти повірив у мою богему |
Але якщо ви думали, у двадцять |
Що ми можемо жити за духом часу |
Ваша точка зору вже не та |
Той знаменитий кінець місяця |
Так, оскільки це були ми з вами |
Ми повертаємося сім разів на тиждень |
І наші ночі без кіно |
І мій успіх цього не приходить |
І наш непевний прожиток |
Бачите, я нічого не забув |
З цього сумного запису плакати |
Хто помічає наше банкрутство |
У вас ще залишилися хороші дні |
О, насолоджуйся цим, моя любов |
Бо роки швидко минають |
А тепер ти йдеш |
Ми обидва постарімо |
Кожен сам за себе, як сумно |
Ви можете взяти патефон |
Я, я тримаю піаніно |
Я продовжую своє життя як художник |
Одного дня ми не знаємо чому |
Недолугий незнайомець |
Читання мого імені на плакаті |
Розповім про свої успіхи |
Але, трохи сумно, ти, хто знає |
Ти скажи йому, що мені байдуже... |