Переклад тексту пісні Colloque sentimental - Léo Ferré

Colloque sentimental (оригінал)

Dans le vieux parc solitaire et glacé,
Deux formes ont tout à l’heure passé.
Leurs yeux sont morts et leurs lèvres sont molles,
Et l’on entend à peine leurs paroles.
Dans le vieux parc solitaire et glacé,
Deux spectres ont évoqué le passé.
— Te souvient-il de notre extase ancienne
— Pourquoi voulez-vous donc qu’il m’en souvienne?
— Ton coeur bat-il toujours à mon seul nom?
— Toujours vois-tu mon âme en rêve?
— Non.
— Ah!
les beaux jours de bonheur indicible
Où nous joignions nos bouches!
— C'est possible.
— Qu'il était bleu, le ciel, et grand, l’espoir!
— L'espoir a fui, vaincu, vers le ciel noir.
Tels ils marchaient dans les avoines folles,
Et la nuit seule entendit leurs paroles.

Colloque sentimental (переклад)

У самотньому і замерзлому старому парку,
Щойно пройшли дві форми.
Їхні очі мертві, а губи м'які,
І ми майже не чуємо їхніх слів.
У самотньому і замерзлому старому парку,
Два привиди викликали минуле.
«Пам’ятаєш наш давній екстаз
— Чому ти хочеш, щоб він мене пам’ятав?
— Твоє серце досі б’ється лише заради мого імені?
— Ти ще бачиш мою душу уві сні?
- Ні.
«Ах!
прекрасні дні невимовного щастя
Де ми з’єдналися!
- Це можливо.
«Яким блакитним було небо, і якою великою була надія!»
«Надія втекла, переможена, у чорне небо.
Такі ходили в дикому вівсі,
І тільки ніч почула їхні слова.