Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні 21. August, виконавця - Karg. Пісня з альбому Apathie, у жанрі Дата випуску: 02.06.2012
Лейбл звукозапису: Obscure Abhorrence
Мова пісні: Німецька
21. August(оригінал) |
| Was sind schon diese Worte, viel zu spät jetzt noch nach all den Tagen |
| Glaubst du das lässt mich die Ohnmacht vergessen, ein paar leere halbwahre |
| Phrasen? |
| Was sind schon diese Zeilen, was ein «Tut mir leid» |
| Wenn alles an das ich je geglaubt nun verhallt im Malstrom belebter Straßen? |
| Leere Flaschen, braunes Laub, ein Moment geritzt in Rinde, unter Schichten von |
| Staub |
| Allmählich bröckelt die Fassade und ich erkenne den Sinn hinter so manchen |
| Gedichten |
| Die Suche nach Vergangenem hat noch niemanden ans Ziel gebracht |
| Doch an Tagen wie heute schreibt das Leben Geschichten |
| Nimm es wie es kommt & stelle bitte keine Fragen, frag nie mehr warum oder wie |
| es so weit kam |
| Ich hab' die Tragödie nicht erfunden, weder noch bejaht, manche Dinge ändern |
| sich nie, es tut doch nur jeder was er kann |
| Und alles was war & das was bleibt, behalte ich doch nur in Bildern, |
| geformt in jener kurzen Zeit |
| Sie sind mein ein’zger Halt, die stummen Zeugen, denn sie könnten das Gestern |
| niemals nie leugnen |
| Stille, der Puls beginnt zu stocken, kein Lächeln mehr auf den blutarmen Lippen, |
| Gefrierpunkt! |
| (переклад) |
| Що це за слова, зараз дуже пізно після всіх цих днів |
| Ти думаєш, це змушує мене забути про непритомність якусь порожню половину правди |
| фрази? |
| Що це за рядки, що за "вибач" |
| Коли все, у що я вірив, зараз згасне у вирі жвавих вулиць? |
| Порожні пляшки, коричневе листя, мить подряпана на корі, під шарами |
| Пил |
| Поступово фасад руйнується, і я бачу сенс за деякими з них |
| вірші |
| Пошук у минулому ніколи нікуди не прийшов |
| Але в такі дні, як сьогодні, життя пише історії |
| Прийміть це як є, і, будь ласка, не задавайте жодних питань, ніколи більше не запитуйте чому і як |
| дійшло до цього |
| Я не вигадав трагедію, і не стверджував, щось змінюється |
| ніколи, кожен просто робить те, що може |
| І все, що було і що залишилося, я зберігаю тільки в картинках, |
| утворився за цей короткий час |
| Вони – моя єдина опора, мовчазні свідки, бо вони бачили ще вчора |
| ніколи ніколи не заперечуй |
| Тиша, пульс починає дригати, більше немає посмішок на анемічних губах, |
| Точка замерзання! |