Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Replay, виконавця - K2. Пісня з альбому Autonomia, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 12.12.2019
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: MaxFloRec
Мова пісні: Польський
Replay(оригінал) |
Ja pamiętam te dwie cegłówki robiące za słupki |
Niewidzialna poprzeczka, szał po bramce z główki |
Pamiętam kumpli jak byliśmy drużyną |
Ci Canarinhos i ile szyb żeśmy potłukli |
Ja pamiętam jaką magię miały wtedy święta |
Choinka była w czarodziejską moc zaklęta |
To był klimat i była już późna godzina |
Ja nie mogłem spać w nocy myśląc o prezentach |
To był czas, który chyba płynął jakoś wolniej |
Zaraz po reformie, to co wychowało mnie |
Ja pamiętam, nie zapomnę, bo chociaż było skromnie |
To dało mi masę bogatych wspomnień |
I ludzie jakoś częściej się odwiedzali |
Ci ludzie nie byli wtedy tak wyobcowani jak dziś |
Nawet słońce świeciło trochę cieplej |
To było coś, było pięknie, dokąd biegniesz? |
Wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji |
Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem! |
Nie było telefonów, nie było komór |
Ale zawsze było komu wyjść z domu |
I cieszyć się życiem na betonowej płycie |
Tętniło swoim rytmem, teraz dopiero widzę |
Jak ono było niezwykłe, niesamowicie |
I gdzie to wszystko? |
Puste stoi dziś |
To boisko na którym organizowano dyskoteki |
Z kolei szkoła też była okej |
Choć dawało się z niej nogę i szło się do Bistro |
Zamykam oczy, po czym robię comeback |
Tam gdzie są te cudowne dziewięćdziesiąte lata |
Nie zwróci nam żadna rekompensata |
Tych ludzi, dni co żywe są ciągle nadal |
W nas i chyba gdzieś przepadł |
Ten czas, gdy cieplej świeciło słońce padał |
Deszcz z nieba, jeszcze pamiętam krople |
Śniegi, sople, liście opadające z drzewa |
Wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji |
Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem! |
Stare dobre czasy to nasz prywatny klasyk |
Znasz, kojarzysz to masz w pamięci setki twarzy |
Te obrazy wspomnień, ten czas i te miejsca |
To wszystko jest w nas, jakby ktoś to nakręcał |
Nam od gówniarzy, gdzieś w środku, jarzy |
Się ta historia sprzed lat, której nic nie skazi |
To faktycznie w nas jest i będzie, zaręczam |
Jak Wojtek, na zawsze w sercach naszych |
Wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji |
Ja wiem, masz w pamięci też tamten czas |
Kiedy świat się kręcił jakoś wolniej |
Dokąd on dziś pędzi? |
Gdzie kończy się ten szaleńczy bieg egzystencji Nie wiem! |
(переклад) |
Пам’ятаю, ці дві цеглини працювали як стовпи |
Невидима перекладина, божевілля голова в голову |
Я пам’ятаю своїх друзів, коли ми були командою |
Ці Canarinhos і скільки вікон ми розбили |
Тоді я згадую магію Різдва |
Ялинку зачарували чарами |
Це була атмосфера, і була вже пізня година |
Я не могла спати ночами, думаючи про подарунки |
Це був час, який якось минав повільніше |
Відразу після реформи, що мене підняло |
Пам’ятаю, не забуду, бо хоч скромно було |
Це подарувало мені багато насичених спогадів |
А люди якось частіше їздили один до одного в гості |
Тоді ці люди не були такими відчуженими, як сьогодні |
Навіть сонце було трохи тепліше |
Це було щось, було красиво, куди ти біжиш? |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується цей божевільний хід існування |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю! |
Не було ні телефонів, ні палат |
Але завжди було кому вийти з дому |
І насолоджуватися життям на бетонній плиті |
Він пульсував своїм ритмом, я бачу це лише зараз |
Як це було дивно, дивно |
І де це все? |
Він сьогодні стоїть порожнім |
Це дитячий майданчик, де влаштовували дискотеки |
Школа, з іншого боку, теж була непогана |
Хоча можна було б пройтися по ній і зайти в бістро |
Я закриваю очі, а потім повертаюся |
Де чудові дев’яності |
Нам не буде повернено жодної компенсації |
Дні цих людей ще живі |
В нас і напевно десь загубився |
У той час, коли сонце світило тепліше, йшов дощ |
Дощ з неба, я ще пам’ятаю краплі |
Сніг, бурульки, листя падає з дерева |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується цей божевільний хід існування |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю! |
«Старі добрі часи» — наша приватна класика |
Знаєш, ти це знаєш, у твоїй пам’яті сотні облич |
Ці образи спогадів, цього часу і цих місць |
Все це всередині нас, ніби хтось закручує |
Ми з Gówniarzy, десь посередині, що світиться |
Ця історія багаторічної давності, яка нічим не буде забруднена |
Це є і буде в нас, запевняю вас |
Як Войтек, назавжди в наших серцях |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується цей божевільний хід існування |
Я знаю, ти теж пам’ятаєш той час |
Коли світ йшов якось повільніше |
Куди він поспішає сьогодні? |
Де закінчується ця божевільна біга існування? Я не знаю! |