| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Ритм моїх слів цієї ночі спіймай (Піймай-піймай)
|
| Сто кроків до тебе прямо в рай-ай
|
| Ти не одна – адже я поруч
|
| Мій увесь біль ти знешкодь
|
| Стою один, кипить адреналін
|
| Твої очі – рубін, сяють здалеку
|
| Звільни від днів рутин і більше не гори
|
| Адже я з тобою єдиний, і ми не як вони
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Ритм моїх слів цієї ночі спіймай (Піймай-піймай)
|
| Сто кроків від тебе, але не замерзай
|
| Холодних стін так тисне полон
|
| Чекаємо на зміни, як манекен
|
| Стою один на дні німих глибин
|
| Моє місто нелюдиме, навколо фігури крижин
|
| Врятуй від днів-рутин і більше не гори
|
| Адже я з тобою єдиний, і ми не як вони
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі
|
| Світ збожеволів, птахи відлетіли
|
| Уяви, що немає ні снігу, ні дощу, ні хуртовини
|
| Вщухла раптом гроза, будинки спорожніли
|
| Але тільки ти сама залишилася на ділі |