| Завжди, коли йде дощ, Господи, я біжу до свого вікна
|
| Все, що я роблю — це заломлюю руки й стогнать
|
| Послухай, як грім грім,
|
| І я чую цей самотній вітер
|
| Скажи мені чому, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було,
|
| Тебе так давно не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Хто буде дряпатися в моїх дверях
|
| І я чую цей самотній вітер
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Хтось сказав, що їм здалося, що бачили, як ви з ревом спускаєтеся до Ріно
|
| З іншою дівчиною з Сан-Антуану
|
| Вони кажуть мені, що я дурень, щоб сумувати за тобою, але що вони знають
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було,
|
| Тебе так давно не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Хто буде дряпатися в моїх дверях
|
| І я чую цей самотній вітер
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було,
|
| Тебе так давно не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Хто буде дряпатися в моїх дверях
|
| І я чую цей самотній вітер
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було
|
| Скажи мені, дитинко, чому тебе так довго не було |