| Таксі чекає
|
| І ви вирішили
|
| Візьміть стару червону валізу
|
| І Господи, я починаю вмирати
|
| Ну, я хотів би щось сказати
|
| Але не існує правильної дороги
|
| Що такого справедливого в прощанні
|
| Що такого гарного в прощанні
|
| Так довго якось так довго звучить
|
| Я ніколи не переживу це
|
| Але я маю на увазі не те, що побачимося
|
| Це вб’є мене, якщо я це зроблю
|
| Ну, просто немає можливості сказати це
|
| Тож, мабуть, я навіть не буду намагатися
|
| Що такого справедливого в прощанні
|
| Що такого гарного в прощанні
|
| Тож я стою тут, у дверях
|
| І я спостерігаю, як ти відходиш
|
| Часу достатньо для останнього слова
|
| Але Господь знає, що я маю сказати
|
| Тож я розшукую свої розумі лише раз
|
| Але немає жодного правильного слова
|
| Що такого справедливого в прощанні
|
| Що такого гарного в прощанні
|
| І так довго якось звучить так довго
|
| Я ніколи не переживу це
|
| Але я маю на увазі не те, що побачимося
|
| Це вб’є мене, якщо я це зроблю
|
| Ну, просто немає можливості сказати це
|
| Тож, мабуть, я навіть не буду намагатися
|
| Що такого справедливого в прощанні
|
| Що такого гарного в прощанні |