| Я не можу брехати, я бачу, чому ти такий | 
| Ваші почуття звільнені, тепер ви засліплені ненавистю | 
| Не знаю, чи змінишся ти, це просто твій шлях | 
| Нестерпне існування, життя в кайданах | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий | 
| Ви розділяєте, глибоко всередині, живете марно | 
| Ви раціоналізуєте і вірите всій своїй брехні | 
| Як ви можете відчути, що це у вашій клітці | 
| Нестерпне існування, життя в кайданах | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий | 
| Це був не я, усе ще відбиваючи стіни | 
| Мене зворушило, коли далекі дзеркала згинали кутові зали | 
| Тож чиє судження правильне… | 
| З яким виправданням я продаю сьогодні ввечері? | 
| Чим більше я здається знаю, суджу та присяжу | 
| Чим менше росте мій імідж | 
| Можливо, я помилково побачив себе | 
| Або це твоє відображення | 
| Ну, це те, що я думаю | 
| Це те, що я сказав | 
| Це те, що я мав на увазі | 
| Тож подолайте це | 
| Ви благаєте розходитися | 
| Тож створіть свою справу і зробіть це зараз | 
| Правда не наша | 
| Щоб крутитися й крутитися | 
| Я хочу навчитись на власних міркуваннях | 
| Мені потрібно знати, що це не затьмарено вашими намірами | 
| Навіть на мить | 
| Ну, це те, що я думаю | 
| Це те, що я сказав | 
| Це те, що я мав на увазі | 
| Тож подолайте це | 
| Я не можу брехати, я бачу, чому ти такий | 
| Ваші почуття звільнені, тепер ви засліплені ненавистю | 
| Не знаю, чи змінишся ти, це просто твій шлях | 
| Нестерпне існування, життя в кайданах | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий | 
| Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш | 
| Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий |