| Я втомився, я старію,
|
| Цей пил – це те, що стає з моїми кістками.
|
| Під тріщинами нашої шкіри.
|
| Під мішками тягнуть вниз наші очі.
|
| Ми пусті й холодніємо.
|
| Це життя – те, що сталося з нашими душами.
|
| Під вагою нашої провини, порожнисті черепа, які ми тримаємо.
|
| Виростати, руйнуватися, розпадатися на шматки.
|
| Ніколи не зупиняйся, зламаючись, я не можу цього винести.
|
| Виростати, руйнуватися, розпадатися на шматки. |
| (Усе, все)
|
| Ніколи не зупиняйся, зламаючись, я не можу цього винести. |
| (Падіння)
|
| Ніколи не зупиняйся, старіючи,
|
| Мене оточують змії, ми зсередини,
|
| Ніколи не зупиняйтеся, рухайтеся далі.
|
| Вони проповзають крізь отвори порожнистих черепів.
|
| Люби те, що тримаєш,
|
| Замикаючись, відчуйте їх лусочки на своїй шкірі.
|
| Ніколи не втомлюйся, коли кажуть,
|
| Використовуйте найкращі роки, перш ніж замерзнете.
|
| Ніколи не зупиняйся, старіючи,
|
| Мене оточують змії, ми зсередини,
|
| Ніколи не зупиняйтеся, рухайтеся далі.
|
| Вони проповзають крізь отвори порожнистих черепів.
|
| Люби те, що тримаєш,
|
| Замикаючись, відчуйте їх лусочки на своїй шкірі.
|
| Ніколи не втомлюйся, коли кажуть,
|
| Використовуйте найкращі роки, перш ніж замерзнете. |