| Припев:
| Приспів:
|
| А с нами осень гуляет по Москве,
| А з нами осінь гуляє по Москві,
|
| А с нами осень лисицей на траве
| А з нами осінь лисицею на траві
|
| Виляет, рыжая, хвостом, как будто слышала о том,
| Виляє, руда, хвостом, ніби чула про той,
|
| Как я отчаянно «люблю» сказал тебе.
| Як я відчайдушно «люблю» сказав тобі.
|
| Лето пробежало по бульварам ветерком,
| Літо пробігло по бульварах вітерцем,
|
| Лето пробежало, ну, а ты всё не о том,
| Літо пробігло, ну, а ти все не про том,
|
| О чём-то о своём —
| Про щось про своє?
|
| Забыла, видимо, что мы вдвоём.
| Забула, мабуть, що ми вдвох.
|
| Забыла, видимо, что мы вдвоём —
| Забула, мабуть, що ми вдвох
|
| Друзья, подруги, фильмы!
| Друзі, подруги, фільми!
|
| Шумная столица, всюду лица и зонты.
| Галаслива столиця, всюди обличчя та парасольки.
|
| Шумная столица — знаю, осень любишь ты.
| Галаслива столиця — знаю, осінь любиш ти.
|
| И я дарю цветы,
| І я дарую квіти,
|
| Встав на колени, я дарю цветы.
| Вставши на коліна, я дарую квіти.
|
| Встав на колени, я дарю цветы —
| Вставши на коліни, я дарую квіти —
|
| Смеёшься ты!
| Смієшся ти!
|
| Припев.
| Приспів.
|
| Ты безумно рада — наконец-то я созрел.
| Ти шалено рада — нарешті я дозрів.
|
| Ты безумно рада — вышло всё как я хотел.
| Ти шалено рада — вийшло все як я хотів.
|
| В глазах твоих больших
| У очах твоїх великих
|
| Я вижу море, утопаю в них.
| Я бачу море, потопаю в них.
|
| Я вижу море, утопаю в них —
| Я бачу море, потопаю в ніх —
|
| Прощай, любимый город!
| Прощавай, улюблене місто!
|
| Лужи отражают, провожают облака.
| Калюжі відбивають, проводжають хмари.
|
| Лужи отражают, но не знаю я пока,
| Калюжі відображають, але не знаю я поки,
|
| Что скажешь ты в ответ —
| Що скажеш ти в відповідь —
|
| Вполне возможно, ты ответишь «нет».
| Цілком можливо, ти відповиш «ні».
|
| Вполне возможно, ты ответишь «нет» —
| Цілком можливо, ти відповиш «ні»
|
| Я жду ответ!
| Я чекаю відповідь!
|
| Припев. | Приспів. |