| Одного ранку я прокинувся,
|
| Я побачив, що ти дивишся на мене,
|
| Ви сказали: «Я зараз візьму свою частку, тату, будь ласка»,
|
| І ти взяв свої гроші,
|
| І ти пішов у відпустку,
|
| Ти просвердлив моє серце і повернувся до мене спиною…
|
| І ти потрапив у місто,
|
| І ти сильно вдарив по пляшці,
|
| Ви мчитеся на своїх шикарних машинах і розпускаєте всі свої гроші,
|
| У будинках розпусти, ліжках і барах,
|
| Перш ніж ви дізнаєтесь, ваші зламані часи стають важкими…
|
| Я все ще стою тут і чекаю,
|
| З поглядом на дорогу,
|
| І я стримую сльози і дивуюся,
|
| Якщо ви колись повернетеся додому,
|
| Хіба ти не знаєш, сину, що я люблю тебе,
|
| І мені байдуже, де ти був,
|
| Тож, будь ласка, повертайтеся додому.
|
| А тепер ви досягли дна,
|
| Всі ці відкриті двері зачинилися,
|
| А ти голодний шлунок зв’язаний у вузли,
|
| Але я знаю, про що ви думаєте,
|
| що ти мене досить хвилював,
|
| Ніщо не зможе відлучити тебе від моєї любові…
|
| Я все ще стою тут і чекаю,
|
| З поглядом на дорогу,
|
| І я стримую сльози і дивуюся,
|
| Якщо ви колись повернетеся додому,
|
| Хіба ти не знаєш, сину, що я люблю тебе,
|
| І мені байдуже, де ти був,
|
| Так, і я буду чекати тут,
|
| «Поки ти не зайдеш за поворот,
|
| І я біжу до тебе і тримаю тебе близько,
|
| не відпустить знову,
|
| Тож, будь ласка, повертайтеся додому,
|
| Будь ласка, повертайся додому…
|
| Хіба ти не знаєш, сину, що я люблю тебе?
|
| І мені байдуже, де ти був,
|
| Тож, будь ласка, повертайтеся додому |