| Старий бородатий дуб чоловіка на вулиці кричить
|
| «Незабаром гроза»
|
| Синоптик каже, що дощу більше ніколи не буде
|
| Відповідно до їхніх власних філософій, одна з них — просто тіло
|
| Читання телепідказок у костюмах-двійках
|
| Одна з них занадто дивна й чудова, щоб її хтось осягнув
|
| Я відчуваю, що щось наближається до мене
|
| Це смерть чи слава, що висить, як блискавка, у повітрі?
|
| Це були роки безплідного неба
|
| Але я бачу темні горизонти, закриті, як ніч, за цим відблиском
|
| Там, на краю міста, де здіймається вітер
|
| Шепоче моє ім’я
|
| Я ходжу вулицями цієї висохлої та злої землі
|
| Моя тінь затемнює двері місця, де я ще не був
|
| Але я від сорому трушуся
|
| Кидати каміння в граків цими крихкими й зламаними руками
|
| Я відчуваю, що щось наближається до мене
|
| Це смерть чи слава, що висить, як блискавка, у повітрі?
|
| Це були роки безплідного неба
|
| Але я бачу темні горизонти, закриті, як ніч, за цим відблиском
|
| Клянусь, я відчуваю дощ у своїх кістках, і я
|
| Уявіть собі, як грім розбиває каміння, граючи «Crack the Sky»
|
| Я боявся, що можу загубитися під час повені, але зараз
|
| Я бачу більше, я просто прагну кохання на цій такій сухій землі
|
| Темної ночі я прокинувся з початком, і я
|
| Дивився на всю кімнату
|
| Але все, що я бачив, це сон, який горів у моєму мозку
|
| Звідси до океану було поле троянд, а я
|
| Дивився, як вони лопаються і цвітуть
|
| Я бачив, як вони в’януть і в’януть, але відроджуються
|
| Коли вони відчули, що почав падати дощ
|
| Я відчуваю, що щось наближається до мене
|
| Це смерть чи слава, що висить, як блискавка, у повітрі?
|
| Це були роки безплідного неба
|
| Але я бачу темні горизонти, закриті, як ніч, за цим відблиском |